Історія про 7 тисяч невиплачених ветеранських коштів і те, як їх отримати

Якщо ви учасник бойових дій, особа з інвалідністю внаслідок війни чи член сім’ї загиблого, ви щороку недоотримуєте кілька тисяч гривень матеріальної допомоги. У зв’язку з новим рішенням Конституційного Суду з’явилась реальна можливість отримати ці кошти.

Кожен ветеран у 2020 році недоотримав від 7 до 12 тисяч грн щорічної виплати до 5 травня. Як отримати свої кошти – читайте далі.

Щороку учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, членам сімей загиблих виплачується одноразова грошова допомога до 5 травня. Це щорічна виплата, вона виплачується одним платежем 1 раз на рік.

Як сказав мені один військовий, “допомога до 5 травня – чи не єдина пільга, з якою немає проблем: якщо вже призначили, то будеш отримувати її постійно”.

З цим твердженням можна погодитись, але не до кінця. Так, справді, якщо відбулася перша виплата, наступні щорічні виплати здійснюються автоматично. Однак щоб отримувати, потрібно спершу її оформити. З цим можуть інколи виникати певні проблеми. А тому нагадаємо порядок дій, які треба знати і за необхідності виконати, щоб отримати допомогу до 5 травня.

Розмір виплати від держави залежить від статусу особи. Так, відповідно до постанови КМУ у 2020 році учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності виплачували 1 390 гривень, членам сімей загиблих / померлих – 900 грн, учасникам війни – 570 грн, особам з інвалідністю внаслідок війни І групи – 4 120 гривень, II групи – 3 640 гривень, III групи – 3 160 гривень.

Ці кошти мали отримати всі особи, які набули свій статус (УБД, член сім’ї загиблого тощо) у 2020 році до 05 травня включно або раніше. Якщо ж з якихось причин коштів на вашому рахунку так і немає, час звернутись з письмовою заявою до управління соцзахисту, де Ви перебуваєте на обліку, або військової частини, якщо Ви є діючим військовослужбовцем.

Після цього уповноважений орган перевірить інформацію і Вас внесуть до переліку осіб, які мають право на щорічну виплату і незабаром гроші надійдуть на картку.

І начебто все нормально. Можна отримувати щорічну допомогу до 05 травня і займатись своїми справами. Але ж ні. І в цій виплаті є проблема. Та ще й яка. Виявляється, що у 2020 році учасники бойових дій мали отримати не 1390 грн, а 8190 грн! Члени сімей загиблих – не 900 грн, а 8190 грн. Для осіб з інвалідністю внаслідок війни суми ще більші: 11466 грн замість 3160 грн (ІІІ група), 13 104 грн замість 3640 грн (ІІ група), 16380 грн замість 4120 грн (І група).

Чому ж виплачені суми були значно менші, ніж ті, які мали бути за законом?

Виплата до 05 травня була запроваджена вперше наприкінці 1998 року, знайшовши своє місце у профільному ветеранському Законі “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Для учасників бойових дій та членів сімей загиблих норма права звучала так:

“Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій (ст. 12), членам сімей загиблих (ст. 15) виплачується разова грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком”.

Для осіб з інвалідністю внаслідок війни редакція була такою:

“Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи – десять мінімальних пенсій за віком; II групи – вісім мінімальних пенсій за віком; III групи – сім мінімальних пенсій за віком”.

Така редакція правових норм зберігалася з 1998 по 2005 рік. А потім розпочався наш традиційний юридичний “тягни-штовхай”. Упродовж 2006-2007 рр. допомога виплачувалась у значно менших розмірах, які були встановлені в Законах “Про Державний бюджет” на 2007 і 2008 рр, а дія норм про  виплату допомоги, передбачених у ст. 12 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, була призупинена.

9 липня 2007 року Конституційний Суд України своїм рішенням визнав неконституційним зменшення розмірів допомоги до 05 травня, внаслідок чого продовжували діяти розміри виплати, які діяли до 2006 року (для УБД – 5 мінімальних пенсій за віком).

На цьому спроби зменшити виплату продовжились. Наприкінці 2007 р. Верховна Рада ухвалила закон, яким змінила редакцію вище зазначеної норми:

“Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України”.

Таким чином, фактично знову відбулося зменшення виплати. Замість п’яти мінімальних пенсій за віком для УБД розмір виплат на свій розсуд мав визначати Кабінет Міністрів України.

22.05.2008 р. Конституційний Суд знову визнав неконституційною дану зміну і повернув дію попередньої норми права – 5 мінімальних пенсій за віком для учасників бойових дій і 10, 8, 7 мінімальних пенсій – для осіб з інвалідністю внаслідок війни І, ІІ, ІІІ групи відповідно.

Однак, незважаючи на це, Кабінет Міністрів щороку видавав постанову, де самостійно визначав розмір допомоги до 05 травня на свій розсуд, тим самим порушуючи чинну норму закону та рішення Конституційного Суду від 2008 року.

28.12.2014 р. було ухвалено Закон “Про внесення змін до Бюджетного кодексу”, яким закріплено на законодавчому рівні, що визначення пільг, зокрема щорічної допомоги до 05 травня, здійснюється у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, з огляду на наявні фінансові ресурси державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

У підсумку до 2020 року включно виплата допомоги до 05 травня відбувалася у розмірах, визначених Кабінетом Міністрів, хоча юридично діяла і продовжує діяти стара редакція норми права, яка зобов’язувала виплачувати допомогу до 05 травня у розмірі 5 мінімальних пенсій для УБД та членів сімей загиблих та 7, 8, 10 мінімальних пенсій для осіб з інвалідністю внаслідок війни ІІІ, ІІ, І груп.

27.02.2020 р. Конституційний Суд України прийняв ще одне рішення № 3-р/2020 щодо розмірів виплат одноразової грошової допомоги до 5 травня, де встановив, що делегування Кабміну встановлювати обмеження розміру допомоги є неконституційним. І знову підтвердив, що розмір допомоги до 05 травня встановлений у ст. 12 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і має становити 5 мінімальних пенсій для УБД та членів сімей загиблих та 7, 8, 10 пенсій для осіб з інвалідністю внаслідок війни залежно від групи інвалідності.

Чому Конституційний Суд зайняв саме таку позицію?

“Встановлення пільг ветеранам війни та іншим особам є одним із засобів реалізації державою конституційного обов’язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей. Держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов’язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов’язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності”. Про це йдеться у рішенні Конституційного Суду.

У цьому рішенні також мовиться про те, що соціальний захист ветеранів здійснюється на підставі положень Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, які не можуть змінюватись іншими нормативно-правовими актами, а розміри виплат і пільг, які передбачені в цьому законі, не можуть залежати від щорічних наповнень державного і місцевого бюджетів та визначатись на власний розсуд Кабінетом Міністрів України.

“Невиконання державою соціальних зобов’язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону, підриває довіру до держави”, – наголошується в рішенні КСУ.

Конституційний Суд також вважає, що “законом про Держбюджет чи внесенням змін до Бюджетного Кодексу не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони”.

Таким чином, у разі необхідності змінити розмір виплати допомоги до 05 травня це потрібно робити шляхом внесення змін до профільного закону, встановивши конкретний розмір виплати, а не надавати повноваження Кабінету Міністрів визначати такий розмір щороку самостійно, оскільки це створює невизначеність розміру виплати до 05 травня кожного року та надає забагато дискреційних повноважень Кабінету Міністрів встановлювати розмір виплати на свій розсуд без будь-яких меж чи орієнтирів.

У питанні виплати невиплаченої частини допомоги до 05 травня рішення Конституційного Суду, про яке йшлось вище, має вирішальне значення.

Відповідно до ст. 151-2 Конституції України “Рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені“.

Це означає, що це рішення є обов’язковим до виконання органами влади, в тому числі судами.

А отже, воно відкриває шлях до виплати невиплаченої частини допомоги до 05 травня у 2020 році. Нагадуємо, що розміри недоплати у 2020 році складають:

  • Для учасників бойових дій – 6800 грн.
  • Для членів сімей загиблих – 7290 грн.
  • Для осіб з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи – 8306 грн
  • Для осіб з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи – 9464 грн.
  • Для осіб з інвалідністю внаслідок війни І групи – 12 260 грн.

Це суми, що мають бути виплачені кожній особі, яка має вище зазначений статус.

Що потрібно зробити, щоб отримати кошти?

Перш за все необхідно звернутись із письмовою заявою у 2 примірниках до управління соціального захисту населення, де Ви перебуваєте на обліку, щодо здійснення перерахунку щорічної допомоги до 05 травня та виплати невиплаченої її частини.

Скоріше за все після цього ви отримаєте стандартну письмову відповідь, в якій буде відмовлено у виплаті у зв’язку з тим, що Мінсоцполітики через свої підрозділи здійснює виплати у розмірах, які визначені Кабінетом Міністрів України.

А тому наступний крок – це підготовка позовної заяви до суду, в якій потрібно обґрунтувати право на виплату невиплаченої частини допомоги у зв’язку з рішенням Конституційного Суду. Для складання юридичних документів можна звертатись як до центрів безоплатної правової допомоги, так і до приватних адвокатів. Головне, щоб позовна заява була написана правильно і професійно.

На даний час вже є подані позови та кілька ухвал судів першої інстанції. Більшість ухвал свіжі – датовані червнем-липнем 2020 року. Суть усіх ухвал однакова – зупинити провадження по справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі № 440/2722/20.

Суди приймають такі рішення цілком правомірно, тому що на даний час у провадженні Верховного Суду перебуває зразкова справа щодо виплати невиплаченої частини допомоги до 05 травня у 2020 році.

Зразкова адміністративна справа – це типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення. Це означає, що Верховний Суд, бачачи аналогічні справи щодо допомоги до 05 травня, які знаходяться у провадженнях Полтавського, Дніпропетровского, Чернігівського, Харківського, Хмельницького окружних адміністративних судів, вирішив розглянути дану справу як зразкову, оскільки в ній є типові спірні правовідносини для багатьох справ.

Зокрема у всіх вищевказаних адміністративних справах:

1) позивачами є особи, які мають право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік;

2) позовні вимоги заявлені до органів соціального захисту /соціальних виплат;

3) спірні відносини стосуються визначення розміру разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році та вони врегульовані одними й тими самими нормами права.

Після ухвалення рішення по зразковій справі Верховним Судом інші суди мають враховувати правові висновки під час розгляду таких типових справ у майбутньому.

Отже, після ухвалення рішення Верховним Судом по цій зразковій справі стане остаточно зрозуміло, чи є правова перспектива у судах поборотись за невиплачену у 2020 році частину коштів.

А поки Верховний Суд розглядатиме цю справу, можу порекомендувати всім охочим боротися – вже зараз подавати відповідні письмові заяви (самостійно чи за допомогою правника) до управлінь соціального захисту та очікувати на письмову відповідь. За час, поки ви подасте заяву та отримаєте відповідь, ймовірно буде оприлюднене рішення Верховного Суду по цій справі. Якщо воно буде позитивним, тоді можна буде займатись подачею позовної заяви до суду.

Як бачимо, спір про розмір допомоги до 05 травня триває з 2006 року. За цей час було винесено 2 рішення Конституційного Суду, який скасовував норми законів, що обмежували розміри виплати. Однак після цього Верховна Рада і Кабмін різних скликань, за різних президентів продовжували визначати розмір допомоги не 5 (7,8,10) мінімальних пенсій за віком, а на власний розсуд.

Чому це відбувається та на чому ґрунтуються такі владні рішення?

Причина банальна – недостатньо коштів. Коли встановлювалась ця норма допомоги – 5 мінімальних пенсій за віком – кількість учасників бойових дій у 1998 році була досить малою і державний бюджет міг дозволити собі виплачувати ці кошти.

Станом на 2020 рік кількість УБД та інших осіб, які мають право на допомогу, дуже сильно зросла у зв’язку з війною та бойовими діями на Сході України. За словами міністра ветеранів Сергія Бессараба “кількість учасників бойових дій на сьогодні становить близько 400 тисяч осіб”. Якщо порахувати лише виплату у 2020 році для УБД, то вона приблизно становила 500 млн грн. А мала становити 3 млрд 200 млн грн відповідно до рішення Конституційного Суду. Це без урахування членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Що ж робити на державному рівні?

Якщо ми візьмемо сферу ветеранських прав, то завдання держави – створити ефективну і зручну систему послуг для ветеранів, які можна просто і легко отримати. Допомога до 05 травня входить до переліку ветеранських соціальних гарантій. А тому важливо усунути двозначний підхід у визначенні розміру цієї виплати, що створює правовий хаос, порушення прав ветеранів і членів сімей загиблих, провокує конфлікти між ветеранами і органами соцзахисту. Потрібно відновити юридичну визначеність і привести дану виплату у відповідність до норм Конституції та рішень Конституційного Суду від 2008 та 2020 років.

. Почати слід з визнання реальності і проговорювання проблеми. Цей спір щодо визначення розміру виплати триває вже 15-й рік, він має бути припинений. Потрібно припинити множення конфліктів і спорів та продовження правової невизначеності. З політичної точки зору варто чесно і відверто сказати, що коштів на виплату у 2021 році у розмірах, які передбачені в Законі (5 мінімальних пенсій за віком для УБД і членів сімей загиблих, 7,8, 10 – для осіб з інвалідністю внаслідок війни ІІІ, ІІ, І групи) немає. Далі публічно надати статистику та обговорити з ветеранською спільнотою наявний фінансовий ресурс та новий розмір виплат, який все одно буде більшим, ніж той, що виплачувався раніше. Інший шлях – знову мовчати, продовжуючи давній спір і порушення прав ветеранів, множачи кількість судових справ – все це веде у глухий кут.

Після заяв та обговорень прийняти юридичне рішення – внести зміни до ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, де передбачити інший фіксований розмір (кількість прожиткових мінімумів чи мінімальних пенсій) в тексті самого закону, як того вимагав Конституційний Суд України. Закрити цю тему, перегорнути сторінку і продовжувати працювати над побудовою зручної системи ветеранських послуг. Роботи там багато.

Антон Красов, юрист, для Цензор. НЕТ

Источник: censor.net
Вам также может понравиться