Корупція і олігархи: чи переведе Зеленський стрілки на Фірташа у скандальному звільненні Коболєва

28 квітня Кабмін несподівано звільнив голову "Нафтогазу" Андрія Коболєва. А 5 травня ЗМІ оприлюднили лист РНБО до Кабміну, де Олексій Данілов просить повідомити структуру власності газзбутів через погіршення економічної ситуації в Україні та підвищення тарифів. Чи пов’язані ці дві події та чи позначаться вони на вмісті кишень українців?

Як кажуть співрозмовники Цензор.НЕТ серед можновладців, причин звільнення Коболєва було кілька – це і фінансові проблеми в компанії, і його непрості стосунки з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком, і бажання прилаштувати кудись Юрія Вітренка, якого так і не вдалося проштовхнути в міністри. Офіс президента кілька разів намагався просунути Вітренка у міністри, але невдало. Спершу голоси не дали депутати Ахметова, а потім представники декількох груп, включно з депутатами, пов’язаними з Андрієм Богданом. Тоді була версія, що начебто останніх про те, щоб не голосувати за Вітренка, попросив саме Коболєв, який має кількарічний конфлікт з Вітренком. Своєю чергою у статусі в.о. міністра Вітренко просив прем’єра Дениса Шмигаля звільнити Коболєва за падіння видобутку газу. “Вітренко другою посадою для себе, крім міністра, бачив голову “Нафтогазу”, тому так і зробили. Крім того, в Коболєва, як я знаю, були складні стосунки з Єрмаком” , – каже один з депутатів-представників партії влади. В чому конфлікт – він не уточнив, згадавши лише перехід в “Нафтогаз” колишньої заступниці міністра закордонних справ Лани Зеркаль, яка свого часу демонстративно відмовилась працювати в Офісі Зеленського. “Але крім цього там були і фінансові питання по компанії”, – каже співрозмовник Цензор.НЕТ.

Офіційною причиною звільнення Коболєва стало невдоволення уряду тим, що замість очікуваного від компанії прибутку в 11,5 млрд грн, минулий рік НАК закінчив зі збитком в 19 млрд грн. В інтерв’ю Інтерфакс-Україна після свого звільнення Коболєв зауважив, що про такі перспективи вони не раз попереджали уряд. Він зауважив, що фінплан компанії, на який посилався уряд: був поданий до того, коли стало зрозуміло, що “газзбути перестали розраховуватися в принципі”.

За його словами, якби не ці невиплати та переказування коштів “Укрнафті” та “Фін-Інвест”, то НАК отримав би прибуток у 2020 році.

Коболєв також зауважив, що наприкінці минулого – на початку цього року з‘явилася інформація, що газзбути ведуть перемовини про списання боргів. “Навіть законопроєкт був поданий, здається 3800-1, про списання всіх боргів. Ось в цей момент, я так розумію, відбулись певні події, коли газзбути отримали сподівання, що борги їм спишуть”, – зазначив екскерівник “Нафтогазу”.

Як писав Цензор.НЕТ, борг лише газзбутів так званої групи Фірташа перед “Нафтогазом” на лютий становив 23 мільярди гривень. “Нафтогаз” звернувся в ОАСК з позовом до НКРЕКП з вимогою не видавати ліцензії новим підприємствам зі схожими назвами, оскільки таким чином вони намагаються уникнути виплати заборгованості.

У вересні 2020 року було зареєстровано 16 нових компаній з назвами, схожими на чинні “газзбути” (наприклад, “Вінницягаз Збут” і нове “Вінниця-Газзбут”).

Своїм рішенням тоді ОАСК до прийняття рішення по суті судового спору заборонив НКРЕКП видавати ліцензії на постачання природного газу компаніям “Вінниця-Газзбут”, “Волинь-Газзбут”, “Дніпропетровськ-Газзбут”, “Житомир-Газзбут”, “Закарпат-Газзбут”, “Запоріж-Газзбут”, “Івано-Франківськ-Газзбут”, “Київобл-Газзбут”, “Рівне-Газзбут”, “Суми-Газзбут”, “Харків-Газзбут”, “Чернівці-Газзбут”, “Чернігів-Газзбут”.

У березні гендиректор ТОВ “Нафтогаз Трейдинг” Віллєм Коппульс заявив, що 5 з 33 газзбутів-контрагентів просто з січня 2021 перестали платити за газ.

Тож Коболєв дійсно має рацію, що якби не виплати Укрнафті та борги контрагентів, “Нафтогаз” був би десь з такими ж показниками як у 2019 році (тоді було 63 мільярди прибутку).

Коболєв натякнув, що його звільнення пов’язане з намаганням дістатись до 2 мільярдів доларів, які є в активі “Нафтогазу”, а головред Цензор.НЕТ Юрій Бутусов написав, що ці гроші за відсутності траншу МВФ хочуть пустити на президентське “Велике будівництво”.

Представники влади цю версію заперечують і роблять акцент на тому, що “Нафтогаз” попри невиплати контрагентів підписав з фірташівською “ЙЕ Енергією” угоду про продаж їй видобутого газу “Укргазвидобування”, щоб запропонувати населенню сталу ціну на рік. Її ключові параметри досі не відомі.

Ця угода перекреслила план тоді ще в.о. міністра енергетики Юрія Вітренка, який 3 березня доручив Мінекономіки підготувати проєкт рішення, що передбачає продаж “Укргазвидобуванням” газу постачальникам і виробникам теплової енергії для потреб споживачів комунальних послуг, зокрема ОСББ і ЖБК, за фіксованою ціною на термін з 1 квітня 2021 року до 30 квітня 2022-го.

Вже в статусі нового голови “Нафтогазу” Вітренко розкритикував цю угоду.

“Фактично рішення про ціноутворення в Україні останнім часом ухвалювали шляхом непрозорих переговорів між “Нафтогазом” і групою Фірташа. Фактично у нас “Нафтогаз” і група Фірташа визначали, які будуть ціни на газ”, – сказав Вітренко в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.

1 травня “Нафтогаз” запропонував споживачам ціну 7,96 грн/куб. м, а пов`язані з “ЙЕ Енергія” компанії – 7,99 грн/куб. м, тоді як до цього з початку року вони та більшість постачальників тримали ціну 6,99 грн/куб. м. Плюс ще півтори-дві гривні за доставку, і ціна для українців стане знову такою, як взимку, коли вони блокували дороги через високі ціни.

Вітренко, з огляду на його слова, таки має втілити в життя свій намір, щоб УГВ продавало газ усім учасникам ринку, а не лише “Нафтогазу”. Втім, що буде з угодою з “ЙЕ-Енергією” він не сказав. Але уряд просить “Нафтогаз” розглянути можливість зниження ціни для населення.

Власне на цьому фоні РНБО і заходилось збирати дані про структуру власності газзбутів.

“Зараз на світовому ринку ціна на газ висока, до зими вона тільки зростатиме, тому населенню взимку доведеться платити ще більше. І уряд, і “Нафтогаз” будуть у дуже незручних умовах. Тому треба знайти когось винного. Чому б не призначити на цю роль олігарха?” – висловив свої міркування з цього приводу один із членів енергетичного комітету Ради.

Війна з олігархами також повинна змістити акцент і в самому конфлікті навколо “Нафтогазу”. Адже за правилами Кабмін мав звільнити Коболєва лише за поданням наглядової ради. Натомість уряд звільнив і її. До 14 травня він має якось врегулювати це питання, інакше члени правління не матимуть змоги виконувати свої обов’язки.

Як стверджує виконавча директорка “Центру протидії корупції” Дар’я Каленюк, на зустрічі з представниками громадськості держсекретар США Ентоні Блінкен не приховував шоку від руйнування корпоративного управління в Нафтогазі. І наголосив, що від рівня проведення реформ у галузі управління та антикорупції залежатиме підтримка України з боку Штатів.

Тож, поки в “Нафтогазі” готують темники пояснень, чому у Вітренка немає конфлікту інтересів із поверненням на роботу в НАК (антикорупційне законодавство не дозволяє призначати керівниками держкомпаній тих посадовців, які раніше у виконавчій владі здійснювали повноваження щодо контролю та нагляду за цими державними компаніями), у Зеленського, схоже, готуються показати черговий етап шоу – запровадь санкції проти олігарха, видачі якого з Австрії давно вже чекає США.

Блінкен назвав дві ключові внутрішні проблеми України – корупцію та олігархів. Не бачачи корупції і зловживань свого оточення, у Зеленського намагаються переключити увагу на олігархів.

Источник: censor.net
Вам также может понравиться