Міський голова Чернівців Олексій Каспрук: “У районуванні закладено серйозні інституційні конфлікти, проблеми будуть незалежно від прізвищ мерів”

Чернівці знову без мера. Верховний Суд повернув справу міського голови Олексія Каспрука на повторний розгляд. А отже, здійснилась мрія міських депутатів – мер не може виконувати своїх повноважень.

Здавалося б, це право самої громади і їй самій там розбиратись, якби не той факт, що до розгляду справи повернулись після двох років перерви і за кілька місяців до виборів. Можливо, просто збіг? Тоді, напевно, збіг і те, що Каспрук – другий поспіль мер, якого міські депутати намагаються витурити з посади. Ми зв’язались із міським головою Чернівців, щоб почути його бачення ситуації.

Про особливості чернівецької політики, зв’язок одіозного олігарха Дмитра Фірташа з Офісом Президента, політично мотивовані переслідування та намагання створити на місцях двовладдя дізнаєтесь із перших уст.

-Ця історія почалася кілька років тому, коли міські депутати ухвалили рішення про припинення моїх повноважень як міського голови. Я оскаржував це, справу розглядали колегіально в Чернівецькому обласному адмінсуді. Суд ухвалив вердикт, що рішення депутатів було незаконним, -і я приступив до здійснення своїх повноважень. Апеляційний суд так само ухвалив рішення на мою користь.

І ось за кілька місяців до виборів Верховний Суд ухвалив рішення повернути цю справу на новий розгляд. Підкреслюю, він не задовольнив скаргу моїх опонентів, які вимагали визнати законним рішення про дострокове припинення повноважень мера. Суд направив справу на повторний розгляд. Дуже хочеться побачити обґрунтування. Переконаний, що знайшли якісь неточності чи процедурні якісь речі. Однак таке рішення суду фактично відсторонює мене від роботи. Абсолютно впевнений у своїй правоті юридичній, уже не кажучи про логіку. Тільки чернівчани, які напряму обрали міського голову, повинні мати право його знімати чи на чергових виборах, чи через інструмент місцевого референдуму. Але це точно не мають робити депутати, які представляють різні політичні сили.

-Бо я заважаю дерибану. У Чернівцях склалась специфічна політична ситуація. Навіть чимось унікальна. Все почалась орієнтовно з 2010 року, коли люди, наближені до Дмитра Фірташа, поставили собі за мету узурпували владу в місті. 2011 року його кишенькові депутати відправили у відставку попереднього міського голову. І три роки Чернівці жили без мера. Керував містом секретар, якого поставили депутати. Після Революції Гідності відбулися вибори, я двічі їх вигравав. Але 2018-го ті ж самі дійові особи знову зібрали голоси й усунули чергового міського голову – вже мене.

Зараз політична ситуація в країні дещо змінилась. Проте не в Чернівцях. Новий губернатор так само був членом команди Дмитра Фірташа. Думаю, що тут не обійшлося без певних розмов на Печерських пагорбах щодо розв’язання ситуації в Чернівцях.

-Більш ніж переконаний, що мої опоненти будуть намагатись максимально затягнути справу, аби я не повернувся до виконання своїх повноважень аж до виборів.

-Міська рада і раніше дуже часто чинила за принципом “чим гірше, тим краще”, аби тільки не дати змоги міському голові зробити щось хороше для міста. Давайте просто не дамо йому це зробити, всі постраждаємо, але щоб люди були на нього злі. Візьміть хоча б кредитну і грантову угоди із ЄБРР щодо модернізації системи теплопостачання міста на 14 мільйонів євро, які вона не ратифікувала. А отже, не буде ні заміни магістральних тепломереж, ні встановлення індивідуальних теплових пунктів у 300 будинках, ні знижених сум у платіжках за опалення. Хотілося б вірити, що хоча б у цьому напрямі депутати схаменуться і ще встигнуть проголосувати, адже це треба всім.

Коли мене відсторонили минулого разу, професійні люди або пішли з посад у міській раді самі, або їх звільнили. І в результаті три ключові департаменти очолили депутати, які брали участь у припиненні моїх повноважень. Найбільша проблема -що не буде запобіжника, який скаже: “Хлопці, так не буде”. Зараз активно розбазарюватимуть бюджетні кошти, ніхто не буде керуватися категорією навіть листопад-грудень, не буде думати, як почати наступний рік. Будуть просто нещадно грабувати громаду. Думаю, уже перші кілька днів сесії покажуть, як дарують наліво і направо цінну землю в місті Чернівці.

-Це однозначно пов’язано з моєю політичною діяльністю, тому що ця справа не господарська, вона політична. Верховний Суд відмовився ставити крапку у цій справі і відправив її на новий розгляд. Не вірю у збіг. Понад рік чекав розгляду цієї справи у касації, а справу “витягли” з-під сукна саме тоді, коли ми з іншими мерами вирішили створити політичну силу для захисту інтересів місцевого самоврядування. І саме перед місцевими виборами. У Чернівецькій області “слуги народу” не мають гідної кандидатури на посаду мера, загалом перемогу на місцевих виборах в ОТГ вони можуть здобути, лише залучившись підтримкою місцевих еліт. У Чернівцях це профірташівська команда Продана, яка і втілює сценарій відставки Каспрука. Після вступу у “Пропозицію” мене вже сприймають не тільки як мера, який заважає місцевим ставленикам олігархів дерибанити ресурси громади, а й як частину спільноти, що здатна одержати підтримку людей не тільки на місцевих виборах, а й на загальнонаціональному рівні. Для центральної влади це вже серйозна конкуренція. І такі проблеми не лише у мене, тиск іде на місцеве самоврядування по всій країні, на тих його представників, які створюють конкуренцію “слугам народу” на місцевих виборах. Використання у цій ситуації судів – це нечесна боротьба, але, на жаль, звична для України практика.

-По всій країні ми бачимо, що на місцеве самоврядування відбувається наступ. Візьміть хоча б боротьбу з епідемією. Фактично на нас повісили боротьбу з коронавірусом. Ми прийняли перший удар. У всіх інших країнах уряди, розуміючи, що проблема загальнодержавна, підтримували муніципалітети. У нас фактично перші місяці міська влада була сам на сам з епідемією. Нам допомагали хіба спонсори і меценати. Зрозуміло, що боротьба з коронавірусом дуже погано позначається на бюджеті. А в Києві тільки сиділи і вирішували, кого нам звільняти від сплати податків, а кого не звільняти. В результаті ми недоотримуємо кошти в бюджет. А з того, що залишилося, дуже багато грошей пішло на боротьбу з коронавірусом, закупівлю обладнання, засобів захисту, які нам ніхто не компенсує.

І водночас ми чуємо заяви голови правлячої партії “Слуга народу” в одному з інтерв’ю, де він на всю країну каже, що з місцевим самоврядуванням треба розібратися. Він стверджує, що всіх мерів треба поміняти, бо вони погані, ось ми приведемо нових, хороших. Зрозуміло, що це звучить обурливо для багатьох громадян, багатьох громад, які довіряють своїм міським головам і готові ще раз за них голосувати.

-Безперечно, коли керівник політичного осередку правлячої партії звертається до Президента з вимогою когось замінити – це, дійсно, можна розцінювати як тиск і на конкретних осіб, і на місцеве самоврядування загалом. Самому Другановському хотілося б порадити, якщо він хоче йти у владу, то треба спочатку хоча б закони прочитати і Конституцію, щоб розуміти, як усе працює, хоч теоретично. Це повноваження громади – визначати, хто представлятиме її інтереси і як депутат, і як міський голова. І аж ніяк не Президента.

-Це абсолютно ненормально. І проблеми ж не тільки в мене. У Чернівецькій області зараз не даю оцінки діям голів, але у трьох містах немає мерів. Мені це нагадує ситуацію, яка була перед самим крахом режиму Януковича. Коли Віктор Федорович тікав із країни, то, якщо не помиляюся, в 5 чи 6 обласних центрах не було міських голів, у тому числі й у столиці. Києвом керував голова КМДА, а не обраний киянами міський голова. Це дуже простий механізм, щоб усувати міських голів, яких обрали люди, і ставити керованих секретарів.

-Інакше те, що відбувається, і не назвеш. Коли готували зміни адміністративно-територіального поділу, на обласному рівні це все проводили абсолютно непрозоро, без спілкування із громадами, без намагання знайти певний консенсус чи компроміс залежно від ситуації. Дуже багато було ухвалено рішень, із яких чітко видно, що вони вигідні певним особам, але точно не громадам. І це вже породило низку конфліктів в області. Люди просто так траси не перекривали б. А влада просто не реагує. Коли під Хотином жителі перекрили трасу міжнародного значення, губернатор жодного разу не приїхав поговорити з людьми. Елементарно поговорити, спробувати переконати.

Зараз з’явилися райони без прописаних повноважень. Ми йдемо на місцеві вибори, (можна сказати, що кампанія вже почалася), а закону ще ніхто не бачив. У якій редакції він вийде з-під підпису президента – ми не знаємо.

Не пам’ятаю, щоб комусь за останні 30 років спало на думку підпорядкувати обласні центри районним радам і районним адміністраціям. Ось уявіть, у Чернівецькому районі з 500 тисяч людей половина – це місто Чернівці. Що ми тепер маємо з наших податків утримувати? Весь район? Адміністрацію? А який у неї буде штат, які повноваження? Адміністрація і районна рада керуватимуть школами в місті, чи медичними закладами, чи культурою, чи чим? Такого накрутили, що не знаю, як це все буде розкручуватися в нормальному руслі.

-Нічим хорошим це не закінчиться. У цих нормах уже закладені серйозні інституційні конфлікти. Незалежно від того, хто буде міським головою, прізвище не важливе – все одно буде двовладдя. Це суперечить і Конституції, і європейській практиці. Якщо Україна хоче стати успішною, вона має наслідувати європейські приклади і розуміти, що заможна держава можлива тільки за умови успішних і заможних громад.

-Має бути мінімальне втручання центру. Контроль за дотриманням законодавства, зрозуміло, повинен бути. Однак точно не призначені чиновники мають ухвалювати доленосні для громад рішення. Обрані люди розуміють, чим вони ризикують – репутацією і рештою всього, призначеним – байдуже.

Вважаю, що громада має обирати собі і суддю для розв’язання господарських питань, і, умовно кажучи, начальника поліції, який опікуватиметься громадською безпекою. Зрозуміло, що для кримінальних злочинів, питань національної безпеки тощо має бути інший рівень, але елементарно суперечки між сусідами та інші питання громади можуть і мають вирішувати обрані люди.

-Це буде зовсім інший рівень відповідальності. Наведу приклад тієї ж боротьби з коронавірусом. Голова облдержадміністрації, який підпорядкований Офісу Президента, щодня звітує, що все добре, все під контролем. Міський голова, який підпорядкований жителям і перед ними відповідає за все, не може дозволити собі брехати. Він каже, що є проблема, так, ми багато що робимо, але не вистачає засобів захисту, місць у лікарнях, Те саме буде і з обраними чиновниками. Якщо начальник поліції знає, що його мають через 3 роки знову містяни обрати, то він буде більш відповідально ставитися до своїх обов’язків, інакше його просто не оберуть.

-Власне “Пропозицію” ми і задумували як адвоката і рупор місцевого самоврядування. Вона мусить вплинути. Бо, що б ми не робили досі, місцеве самоврядування не чують. У нас є громадське об’єднання – Асоціація міст, у нас були чіткі й обґрунтовані посили до центральної влади, як треба рухатися далі. Однак ухвалені рішення суперечать позиції територіальних громад. Тому треба мати ще й політичний голос, треба заходити і в міську раду, і в обласну, і в парламент, щоб шляхом політичних вимог виборювати законні права місцевого самоврядування.

І ще один момент – наша партія потрібна тим, хто досі не хотів мати справи з політсилами, але влада загнала їх у глухий кут. Йдеться про партизацію до рівня міст із 10 тисячами населення. Ми були категорично проти партизації на такому рівні. Бо розуміємо, що за умови жорсткого імперативного мандата рішення ухвалюватимуть не в сесійній залі сільради чи ОТГ, а в кабінеті очільників партії обласного рівня і таке інше. Проте цю норму затвердили. Багато людей патріотичних, які люблять свої громади, які є багато років депутатами місцевих рад, міськими головами, сільськими, селищними головами і завжди йшли самовисуванцями, зараз мусять іти до певної партії і проситися: “Висуньте нас”. Не всі готові приєднуватися ні до владної партії, ні до опозиційної з її історією. Ми ж пропонуємо третій шлях – і наша “Пропозиція” може стати їм у пригоді та дати змогу тим, хто щодня, в непростих економічних умовах намагається забезпечити людям комфортне життя на місцях, розвивати свої громади.

Источник: censor.net.ua
Вам также может понравиться