Начальник Департаменту кримінального аналізу Нацполіції Роман Білоус: “Системи “Безпечного міста” дають нам змогу розкривати злочини за “гарячими слідами”

Відпрацьовуючи тяжкі й особливо тяжкі злочини, в Нацполіції вирішили як експеримент закріпити за окремими напрямами кримінальних аналітиків. Про те, що змінилося у підходах до розкриття злочинів, як камери відеоспостереження допомагають ідентифікувати людей, хто і навіщо відслідковує дописи у соцмережах, в інтерв’ю "Цензор.НЕТ" розповів начальник департаменту кримінального аналізу Нацполіції Роман Білоус.

– Кримінальні аналітики переважно працюють за фактами виявлених злочинів або тих злочинів, які готуються. Звісно, прогнозування – одне із наших завдань і наразі ми посилено розвиваємо свій потенціал. Але в фокусі нашої уваги виключно криміногенна обстановка в державі – попередження та розкриття злочинів.

– Я розпочинав свою кар’єру слідчим, і ця робота теж аналітична. Як і робота оперативника. Але вона ситуативна, пов’язана тільки з тим кейсом, над яким слідчий чи оперативний співробітник працює в конкретний проміжок часу. Ми ж дивимося на ситуацію ширше, систематизуємо і аналізуємо схожі злочини, звертаємо увагу на те, що було кілька років тому, не обмежуємося однією областю, дивимося на ситуацію по країні.

Кримінальний аналіз – це діяльність із пошуку й обробки широкого масиву різноманітної інформації, яка має відношення до певного кримінального правопорушення. Далі на основі отриманої інформації ми будуємо логічні висновки, зв’язки, складаємо схеми, досьє, що допомагають розкрити злочин. Зрозуміло, що одним із пріоритетів нашої діяльності є участь у розкритті злочинів за гарячих слідах, але ще одне з наших завдань – це розслідування резонансних злочинів у тому числі минулих років.

На якомусь етапі ми були підрозділом, який лише акумулює і аналізує інформацію, та з часом перейшли до прогнозування і закріплення лінійного перекриття.

– Ми провели своєрідний експеримент, закріпивши кримінальних аналітиків за конкретними лініями роботи.

Поясню на прикладі співпраці з департаментом протидії наркозлочинності. Ми закріпили за ними відповідних наших фахівців, що дало змогу вузько розвивати аналітика. Він всередині процесу розкриття саме наркозлочинів. І вже зараз для моїх співробітників ключові завдання ставлю не я, а замовник послуг. А вже потім ми розбираємо, як правильно було б цю задачу виконати і досягнути кінцевої мети. Якщо ми розпочинаємо аналітичну роботу, то маємо її супроводжувати, щоб разом дійти до реалізації матеріалів і затримати злочинців.

Вивчаючи зарубіжний досвід, а також аналізуючи власні практичні результати, ми дійшли висновку, що попри універсальність кожного кримінального аналітика, спеціалізація за окремим напрямком є дуже важливою. Наприклад, закріплення аналітичних працівників за лінією протидії незаконним заволодінням транспортних засобів, викриття фактів підривів банкоматів або боротьби зі злочинами у сфері торгівлі людьми дає змогу накопичувати, систематизувати й узагальнювати наявну інформацію, на основі якої створюються нові концептуальні підходи до розкриття цих видів злочинів. Саме це дозволяє відійти від окремих випадків, натомість перейти до системного підходу в боротьбі зі злочинністю та стати проактивними в попередженні правопорушень.

– Ми по суті сервісний підрозділ. І отримуємо запити на послуги. Тому це можуть бути як керівники оперативних підрозділів, так і слідчі чи самі оперативники.

– І за напрямками, і за злочинами. Якщо, наприклад, йдеться про наркозлочинність, то розподіляти виготовлення, вживання й продаж нелогічно, потрібно аналізувати усе в комплексі. Не ділили на окремі злочини і напрям роботи міграційної поліції. Закріпили аналітиків за цими напрямами, і вони за ними працюють, охоплюючи багато різних завдань. А ось по лінії карного розшуку вже йде чіткий розподіл. Наприклад, у різних областях торік і на початку цього року відбулася серія злочинів з підриву банкоматів. Ми прийняли для себе рішення, що було б правильно закріпитися за цим напрямком роботи і поступово його відпрацьовувати.

– Так. З використанням програмних продуктів ми систематизуємо слідову характеристику. Тобто інформацію, здобуту з місця скоєння злочину. Звертаємо увагу на спосіб скоєння злочину, кількість злочинців, час, у який відбувається злочин, і т. ін. Це складна і монотонна робота. Якщо працювати за “гарячими слідами”, то це не складно. А ми, як я вже сказав, беремося не лише за ті злочини, які відбулися зараз. Ми повертаємося до злочинів у часі. І за деякими лініями роботи аналітики відпрацювали матеріали десь до середини 2018 року. Для цього нам потрібно було взяти участь у заслуховуванні кримінальних проваджень, ініціювати ці заслуховування. Завдяки аналізу епізодів, які були скоєні раніше, вдалося розкрити діяльність організованої групи, що діяла на території Вінницької, Дніпропетровської, Запорізької та Харківської областей. Вийшли на них саме за способом учинення злочину і слідовими характеристиками, які отримали в процесі проведення аналітичної діяльності.

– Не можу розповісти усіх деталей. Цілий мікс певних даних, включаючи характеристику злочинців, їхню поведінку, деякі ознаки самих зловмисників, використання підривного заряду.

– Тому що ці злочини, на жаль, стали серійними. До того ж, до них зловмисники ретельно готуються, їх зазвичай здійснюють групи, гастролюючи по різних регіонах. Тому важливо не лише зібрати максимум інформації на першому етапі, а й детально відпрацювати її потім, застосовуючи аналітичні фільтри, відсортувати дані, визначити найголовніше і відобразити в спеціальній програмі.

– Різні. Хтось приходить із ломом, а хтось може застосовувати вибухівку. Тому, знову ж таки, вкрай важливо відібрати злочини, однакові за способом скоєння.

Але щоб не читати 50 томів справи, аналіз проводиться за допомогою програми. І це все візуалізується на карті. Наприклад, подивіться: ось червоним зображено випадки, де злочин не розкритий і де використовувався газ. Тобто логічно припустити, що діє одна й та сама група. Потім ми можемо проаналізувати групи за кількістю учасників. Так поступово приходимо до того аналітичного продукту, з яким уже можуть працювати оперативники.

– Не на всіх, але так.

– Якщо це особливо тяжкий злочин, резонансний. Завдяки специфічності підходу наші аналітики не заважають роботі оперативно-слідчої групи. Вони або працюють поруч, або діють за власною стратегією. Можливо, неправильною і комусь не цікавою, і в книжках пишуть, що працювати на місці злочину потрібно по-іншому, але якщо вони собі вирішили, що потрібно піти зліва направо, а не навпаки, так і пішли.

– Використовують те, що під руками. Наприклад, телефон. Аналітик, який працює на виїзді, обов’язкового фіксує геопозицію, передає її колезі, який в цю мить перебуває в кабінеті на чергуванні. Знімає те, що бачить поруч, або те, що вважає за потрібне. Наприклад, бачить, що десь поодаль є відеокамера. Навіть якщо вона не відноситься до системи “Безпечне місто”, це теж джерело інформації. Як і відеореєстратор у припаркованій поруч автівці.

Трапляється, що старший слідчо-оперативної групи ставить чітке завдання аналітику. Переважно це фіксація інформації з відеокамер, самих відеокамер, варіантів можливого відходу злочинів.

Загалом ми автоматизували більшість процесів роботи аналітиків. Вони використовують низку програмних продуктів, деякі з них дають змогу систематизувати дані, а деякі мають тільки аналітичні функції. Систематизація, зокрема, надає можливість створювати певні фільтри, про які я вже раніше говорив. Наприклад, ми хочемо відслідкувати угони автомобілів “КІА” з одного з районів Києва в нічну пору доби. І цей фільтр нам дається досить легко. Чи, скажімо, потрібно проаналізувати, як з початку 2020 року по країні викрадали такі автомобілі: шляхом сканування чи розбиття скла. Ми вкладаємо в програму усю слідову характеристику: в якому напрямку виїхав автомобіль, як саме його “вскривали”, який був тип сигналізації. У книжках про це, на жаль, не пишуть. До цього усього приходимо з досвідом.

– На початку роботи департаменту (2019-2020 роки) до нас щомісяця надходило близько тисячі запитів, зараз це вже понад 10 тисяч. Це стосується і центрального апарату, й наших територіальних аналітичних підрозділів. Торік у кожному обласному управлінні поліції створили такі відділи. Це дало змогу масштабувати ту ідеологію, яку ми тут будуємо.

– Я вимушений виступати фільтром, тому що розумію, якщо завантажити аналітика дріб’язковими завданнями, ми не дійдемо до серійних злочинів.

Водночас ми не закриваємо своїх можливостей для інших співробітників поліції, а намагаємося бути максимально відкритими й доносити оперативним співробітникам чи слідчим, з якими взаємодіємо, наш інструментарій. Щоп’ятниці проводимо спеціальні заняття. Оскільки карантин, робимо це в режимі відеоконференції.

– Знаєте, з чого я розпочинав, коли будував роботу підрозділу? Знайомих журналістів запрошував на заняття, і вони розповідали, як проводять журналістські розслідування, аналізують інформацію, які інструменти використовують. Ми з вами дуже схожі в підходах.

На початковому етапі нас вчили прикордонники і журналісти. Прикордонники – знайомили з програмами комплексами, вони досить прогресивні в сфері аналітики.

– Ні, не до всіх. Те, що потрібно для роботи, переважно є. Хай як це звучить, найголовніше для нас – це карта і відео з камер спостереження. Системи “Безпечного міста” дають нам змогу розкривати злочини за “гарячими слідами”, встановлювати злочинців по системах Face ID, які сьогодні, наприклад, працюють по місту Києву. Вони є на виході зі станцій метрополітену, торговельних центрів. Вони не кажуть нам прізвище і дату народження, але вони можуть співставити з нашим фотозображенням розшукувану особу, яка в режимі реального часу потрапила на камери.

– Тут досить складний алгоритм. “Доводимо”, наприклад, людину до зупинки. Бачимо, що під’їхало таксі, в яке вона сіла. Більшість камер, які, наприклад, є в Києві, здатні читати номерні знаки.

Звичайно, без оперативників добігти до фіналу в такому разі складно. Тому важливо працювати у тандемі з колегами з інших підрозділів.

От, наприклад, карта регіонів, де працюють системи “Безпечне місто” (показує карту, – авт.). Але давайте уявимо не таку масштабну карту, а якусь із частин центральних вулиць міста Києва. Велика кількість людей, транспорту, подій. Можете собі уявити, скільки очей треба, щоб зрозуміти, що хтось у такому-то місці комусь передав сумку зі зброєю чи наркотики. В суєті це складно. Якщо ми говоримо, що виходимо за межі конкретної точки і відслідковуємо всю вулицю, маршрут можливого руху, людський ресурс збільшується в рази. Для цього ми й діджиталізуємося, максимально автоматизуючи всі процеси шляхом використання відповідних програмних продуктів. Вони уніфікують спосіб пошуку, дають змогу вибрати специфічні ознаки, і за рахунок них вибудувати ту аналітику, яка потрібна в конкретній ситуації. Немає єдиного підходу, немає єдиної ситуації, щоразу десь щось допрацьовується.

– На центральному рівні діє цілодобовий моніторинговий центр, який координує діяльність тих лінійних аналітиків, про яких я розповідав, а за необхідності і оперативників. Це дає нам змогу бути за потреби на зв’язку цілодобово.

Пам’ятаєте ситуацію влітку з терористом на Волині? Тоді ми з місця черпали стрім того, що відбувається, і тут відпрацьовували. Зокрема, наші аналітики досить швидко ідентифікували того, хто саме захопив людей.

До речі, ми зараз тестуємо програму для відеоаналітики, зокрема пошуку об’єктів. Це можуть бути як люди, транспортні засоби так і окремі характеризуючі елементи, наприклад рюкзак червоного кольору чи емблема на светрі. Вона дозволяє відео за три дні з’єднати в єдине й виділити лише запитувані об’єкти. І тривалість цього відео буде близько 20 хвилин. Тобто, ми хочемо відслідкувати, скажімо, хто заходив у приміщення через конкретні двері. І коли програма стискає відео, ми черпаємо з нього тільки події. Не потрібно витрачати зайвий час на “порожню” картинку.

– Тут ми розробили окрему концепцію. Але, знову ж таки, передусім – карта, камери і бажання.

– В Нацполіції є й інші департаменти, які з задоволенням підтримують наші божевільні ідеї (посміхається, – авт.). Наприклад, з ІТ-департаментом ми розробили певний інструментарій з інформаційного забезпечення оперативного співробітника в режимі реального часу про ті чи інші події.

У Нацполіції є електронна інформаційна платформа, куди ми нанесли камери, “зібрані” нашими співробітниками. Це камери, з якими ми працювали в процесі розкриття того чи іншого злочину. Ми розробили мобільний додаток і розмножили серед оперативних співробітників. І якщо вони під час роботи бачать камеру, яка не входить у систему “Безпечне місто”, то фіксують її геопозицію. Так формуємо карту по Україні, оскільки до цього процесу долучено всю Національну поліцію.

Щодо викрадень автомобілів не розкриватиму всіх секретів. Скажу лише, що за допомогою певних фільтрів відпрацьовуємо парковки, станції технічного огляду й інші місця, де автомобіль може з’явитися. Аналітик визначає точку, де скоєно злочин, і починає від неї працювати. Ми це називаємо точкою інтересу. Для упередження критики зауважу, що це інформація без обмеження доступу, вона не пов’язана зі збором будь-яких персональних даних.

Це значно пришвидшує процес, якщо порівняти з роботою в ручному режимі?

– В принципі, так. Але відеоаналітика, насправді, одне з найскладніших завдань. Уявіть собі, добу просидіти за монітором, вдивляючись у відеокадри. Якщо трохи відволікся, можеш втратити логічність припущень і висновків, які робив у процесі. Голова “квадратна”, але це робиться, бо бувають такі випадки, коли тільки очима можливо видивитися. Розуміючи цю проблему, почали шукати способи це автоматизувати.

Зрозуміло, що навіть найдосконалішому людському мозку не під силу швидко і якісно обробити такий потік інформації, тим паче в обмежені строки, і тому на озброєнні працівників підрозділу найсучасніші сертифіковані програмні компоненти. Завдяки умінню використовувати потенціал ІТ-технологій працівники департаменту можуть проаналізувати в найкоротші терміни терабайти інформації – візуальної, текстової, схематичної.

– У нас є доволі цікаві напрацювання з аналізу номерних знаків. За допомогою спеціальної програми можемо відслідковувати рух автомобіля, на якому пересуваються злочинці. Зараз при вас наш співробітник візьме пул інформації і покаже, як це діє на практиці. І ви заразом отримаєте відповідь на питання, скільки на це йде часу.

Щоб не казати зайвого, зазначу коротко: по одній із ситуацій до нас надійшла інформація, що злочинці виїхали з міста Рівне в Київ. Злочин було скоєно в Києві. Маючи приблизний час, коли це відбулося, ми відпрацьовуємо інформацію з відеокамер на виїздах і в’їздах за допомогою спеціальної аналітичної програми. Нам потрібно встановити автомобіль, який фіксується чотирма камерами.

– Ні. Завантажуємо всі номери транспортних засобів із камер. Автомобіль, який нас цікавить, не буде дуже часто фіксуватися в Києві. Вони могли приїхати за якийсь час до вчинення злочину і безпосередньо в день, коли його скоєно. Зараз ми завантажили інформацію про 4 743 фіксації автомобілів. Це лише одна камера. Їх чотири. Тобто приблизно з 16 тисяч фіксацій нам треба швидко визначити один автомобіль. Щоб усе це робити ручками, олівцем і лінійкою, як було раніше, на це знадобилося б днів п’ять.

– Тут не лише питання у софті. Є й інші “родзинки”, які застосовують аналітики, що працюють на конкретній лінії. Оперативнику потрібно дати вже готовий продукт. У нього багато інших завдань. А так ми зробимо це за короткий проміжок часу.

Ось дивіться: система завантажила нам певні дані. Далі, використовуючи додаткові інструменти програми, ми можемо встановити об’єкти, які фіксувалися найчастіше. Так, один із автомобілів фіксувався чотири рази на всіх камерах – на в’їзді й виїзді. Під час імпорту даних за короткий період часу було встановлено автомобіль, на якому пересувалися злочинці. Ви зафіксували, скільки на це пішло часу?

– Найважливішим у розбудові служби кримінального аналізу став її людський потенціал. Це зовсім новий формат працівників кримінальної поліції. Формально вони зазвичай перебувають у тіні, їм не завжди треба виїжджати безпосередньо на місце злочину, брати участь у затриманні правопорушників, проводити опитування підозрюваних, потерпілих або свідків. Та водночас вони – повноправні невід’ємні учасники розслідування. Кримінальні аналітики – своєрідний мозковий центр, де збирається інформація про кримінальну подію. Їхнім завданням є проаналізувати весь цей масив, відкинути несуттєве, знайти не завжди очевидні, а часто приховані й ретельно замасковані зв’язки між кримінальним правопорушенням і людьми й подіями, допомогти оперативникам швидше вийти на слід осіб, причетних до злочину.

Ноу-хау такого підходу в розвідувальній аналітиці в тому, що раніше все це входило до завдань оперативників і слідчих. А тому в збиранні й аналізі інформації не було потрібної системності, роботу вели розрізнено, ситуативно, прив’язано до тієї території, де відбулася протиправна подія. Водночас сучасний криміналітет давно вже набув міжрегіонального й міжнародного масштабу. Тому поліції слід консолідувати свої зусилля і брати на озброєння всі ті можливості, які дає світ сучасних технологій. Саме такою ланкою стала служба кримінального аналізу.

Під час брифінгу по справі щодо вбивства журналіста Шеремета поліція продемонструвала, як може опрацьовувати інформацію. І коли ми спілкувалися в судових засіданнях по затриманих Кузьменко, Антоненку і Дугарь з добровольцями і волонтерами, вони зазначали, що до них теж можуть прийти з обшуком, адже підозрювані – їхні друзі не лише в житті, але й у соцмережах. Хтось навіть жартував, що потрібно менше викладати філософських думок у постах, щоб не заохочувати правоохоронців. Ваші аналітики теж відслідковують дописи в соцмережах?

– В автоматичному режимі всі підряд публікації в соцмережах ми не відслідковуємо. У нас би елементарно забракло на це ресурсу. Якщо ж ідеться про розкриття якогось конкретного злочину, то звичайно ми будемо аналізувати в тому числі соціальні мережі та даватимемо аналітичну оцінку опублікованій інформації. Тому що в комплексі формуємо портрет імовірного злочинця.

– Слухайте, ну не може бути тут якихось обмежень! Ми ж не роботи. Вичитуючи інформацію, можемо оцінити відсоткове співвідношення сарказму і правди, співставити факти і персоналії.

Впевнено вам кажу: в Україні ніхто тотально не аналізує соціальні мережі. Люди вільні у своїх висловлюваннях. Висловлювання не може бути визнане як неправомірна поведінка, якщо це не прямі погрози, не заклики до вчинення злочину чи до дестабілізації ситуації в країні.

– Можуть, чому ж ні? Для цього і є експерти, які потім мають визначити, це одна й та сама особа чи різні.

– Вони не мають такого процесуального статусу. Ми можемо поставити якісь маркери, сказати, що бачимо таку-то ситуацію і рекомендуємо її дослідити окремо.

Нещодавно була ситуація, коли двоє невідомих осіб удень біля одного з будинків у центрі Києва напали на громадянина. Ми попрацювали з оперативниками на місці події, проаналізували можливі шляхи підходу і відходу, переглянули відео з камер, які знаходяться на прилеглій території. Всю отриману інформацію аналітик, який був на місці пригоди, передавав колезі, який перебував на чергуванні, той розподіляв завдання далі. Трохи проблем було з приватними камерами, у яких різна якість, дати і час. Тому будували свій timeline.

І опрацьовували інформацію не лише за той день, коли стався напад, а й попередні. З автомобілів, які заїхали на цю вулицю, вибрали ті, які не продовжили свій рух. У день нападу там було понад сотню автомобілів. Відсортували з них два. Один з них виявився зареєстрованим на жительку однієї з областей, а по камерах ми побачили, що на ньому їздить чоловік. Почали розкручувати далі. З’ясувалося, що донька власниці проживає в Києві. Знайшли соцмережі доньки, побачили, що на її сторінці любовні коментарі пише один з тих, хто був у нас на фотозображенні як можливий нападник. Відпрацювали його оточення і вийшли на його спільника. Обох упізнав потерпілий – і їх затримали.

– Так, але не як основних виконавців. Цим займається кіберполіція.

– Ми працюємо в тандемі з колегами. Є чітка стратегія, але вона не моя і я не можу її коментувати.

– В цій ситуації можу відповісти як батько, а не як правоохоронець. Це, можливо, десь брак уваги з боку батьків, відсутність контролю при користуванні ґаджетами.

Вчора пізно ввечері повернувся додому, обговорювали з дев’ятирічним сином цю тему. Він сам почав цю розмову, прочитав новини про нові випадки самогубств. Він розважливий хлопець, але попри це дружина все ж таки тримає на контролі його ґаджети.

Як формуєте колектив? Які критерії відбору?

– Аналітики підходять до своєї роботи творчо. Тому критерії у нас також дещо творчі. Для мене не обов’язково, щоб кандидати досконало володіли усіма аналітичними інструментами, які є. Головне, як вони розмірковують, візуалізують опрацьоване у форматі схеми і як співставляють факти між собою. Якщо просто: як вони складають з пазлів картинку.

У департаменті працює психолог, вона зокрема займається й відбором аналітиків. Спілкується, вивчає особистість, звертає увагу на стресостійкість. А вже потім ми їх тестуємо на знання програмних продуктів.

Ми одночасно вчимося та навчаємо. Оскільки школи аналітиків не було, ми, за сприяння Національної академії внутрішніх справ, сформували такий центр підготовки. Поєднуємо навчання із практикою. Торік, з огляду на карантинні обмеження, все ж запрошували курсантів до нас, щоб вони зрозуміли, як ці знання можна використовувати на практиці. Їм потрібно було пояснити, що таке кримінальний аналіз і як його застосовувати. Тому ми й проводили такі зустрічі, демонструючи, як це працює в реальному житті, а не лише в теорії.

Крім того, відбувається активна співпраця з Консультативною місією Європейського Союзу в Україні та управлінням Організації Об’єднаних Націй з обслуговування проєктів в Україні, адже існує тривала світова практика розбудови розвідувальної аналітики в поліцейській діяльності, в наших амбітних планах – стати рівноправною складовою частиною цієї світової правоохоронної спільноти.

Источник: censor.net
Вам также может понравиться