Підсумки року. Невеселі.

Пройшов рік з моменту, коли не дочекавшись вироку, в межах обміну звільнили і передали на непідконтрольну Україні територію підсудних беркутів. Чим завдали нищівного удару по найперспективніший судовій справі Майдану.

Справі про розстріл протестувальників на вулиці Інститутській 20.02.2014 р.

Для реалізації обміну 28.12.2019 р. Київський апеляційний суд за рішенням президента, розпорядженням генпрокурора, озвученими в засіданні т.з. прокурорами за викликом, змінив запобіжний захід обвинува. Наступного дня всі п’ятеро перетнули лінію розмежування.

Для реалізації цього обміну потрібно було

знищити правосуддя,

позбутись прокурорів, які не погодились на роль болванчиків в суді (змінити групу прокурорів) і

наплювати на почуття потерпілих.

І Президент і генпрокурор це зробили.

Зробили ВСЕ ЦЕ, щоб знищити справу.

І не зробили НІЧОГО, щоб хоча б зменшити негатив від наслідків і врятувати те, що ще можна врятувати.

Прокурорам-болванчикам в наступному ж засіданні я заявила відвід і суд присяжних відвід задовольнив. Але навіть щоб повернути групу прокурорів-прокурорів довелось докласти купу зусиль…

Згодом двоє з обвинувачених – Маринченко і Тамтура повернулись. Троє – Янішевський, Аброськін і Зінченко – ні.

Вироку за цей рік ми звісно не отримали. Повноцінний (очний) судовий розгляд щодо цих трьох головних обвинувачених і відповідно – очний вирок їм – вже в принципі неможливі. Але влада зробила все, щоб і заочний вирок трьом обвинуваченим у головній справі Майдану також не відбувся.

Рік тому, захищаючись від обвинувачень потерпілих в звільнені беркутів і розвалі справи влада – президент, генпрокурор клялись-божились, що зроблять все можливе, щоб справа рухалась і далі і суспільство отримало би вирок не зважаючи на відсутність підсудних. Це можливо лише в заочному провадженні.

Наразі заочне провадження чітко прив’язано до оголошення підозрюваного в міжнародний розшук. Законодавець не робить жодної різниці між підозрюваними, які ніколи не зустрічались зі слідчим, не бачили підозри і теоретично дійсно можуть не знати про справу щодо них і нашим випадком. Коли підсудні втекли прямо з лави підсудних. Коли вони чудово обізнані і з суттю підозри і з обвинувальним актом, коли вони мамою в суді клялись, що нікуди не втечуть, а будуть ходити в суд, якщо їм змінять запобіжний. Це вкрай нелогічно не лише щодо нашої справи. Але в нашій – просто критично.

Беркутів не оголошує в розшук Інтерпол. А саме до розшуку Інтерполу більшість судів прив’язує міжнародний розшук і можливість заочки. Ризикувати найважливішою справою Майдану, поклавши на це болт – просто супербезвідповідально.

Цілий рік був у президента у провладної більшості, щоб внести зміни до порядку заочного процесу.Але законопроект, який би вирішив цю проблему –

Не було проголосовано.

Не було винесено на розгляд комітету. Реальний законопроект, який би міг вирішити цю проблему і мав би шанси бути проголосованим ні президент, ні слуги навіть

Не БУЛО ЗАРЕЄСТРОВАНО.

Ми з

Адвокатська дорадча група / Advocacy Advisory Panel

розробили відповідний законопроект.

Ми пояснювали його необхідність

Ми приймали участь у робочих групах і круглих столах. Ми доносили суть проблеми до президента, до генпрокурора – одного, другої, до його заступників – всіх по черзі. До голови верховної ради. До народних депутатів.

Ми писали про це. Ми говорили. Ми давали інтерв’ю і приймали участь у телепередачах.

В результаті – НІ-ЧО-ГО. Тобто, загнавши минулого року найважливішу справу Майдану в глибокі мінуси, відсунувши строк і ймовірність винесення вироку в невизначеність, влада не зробила НІЧОГО, щоб пофіксити цю проблему і зробити реальним хоба б заочний вирок. Отакий в мене підсумок року. “По-хорошому”, “по-цивілізованому”, словами і переконаннями – нічого не працює.

РІК. НІЧОГО.

Потрібно змінювати тактику.

До зустрічі в 2021-му

Настрій – як на фото.

Фото Данило Павлов

На тому самому мостику через Інститутську.

Источник: censor.net
Вам также может понравиться