“Плівки Гончарука”: чотири погляди на один скандал

Другий день поспіль вирують пристрасті навколо так званих плівок Гончарука, що їх виклали у мережу невідомі. Політики, чиновники, пересічні громадяни слухають ці записи і ставлять одне одному запитання переважно детективного забарвлення: хто це зробив і з якою метою? Кому це вигідно? І чи є у головного героя та його недоброзичливців хоча б якесь алібі перед народом України?

Не оминули цих питань і ми, але при цьому спробували розширити коло проблем. А відповіді знаходили спільно з народними депутатами, які, по-перше, мають певний досвід, а по-друге – володіють профільними (в контексті окремих нюансів цієї історії) знаннями. Адже хіба країною у нас керує не парламентсько-урядова коаліція? А тому – хіба не цікаво, що про “зашквар” однієї коаліційної півкулі думає інша?

Тут все, як у типовому романі Агати Крісті: є зачинена кімната, її хазяїн, чай/кава і печиво на столі. А також семеро гостей, один з яких точно має недобрі наміри. Одне лише “але”: замість “Хто отруїв хазяїна?” варто спитати “Хто записав хазяїна?”

Саме тому Еркюля Пуаро у розмові з “Цензором” замінив екс-голова СБУ, Валентин Наливайченко.

– Навіть не маючи доступу до спецтехніки, відразу скажу: записував один з учасників розмови, – каже діючий нардеп від “Батьківщини”. – Більше того: на аудіо, попри його низьку якість, чутно, що записувала людина, яка сиділа праворуч від Президента. (Це якщо він дуже хоче дізнатися хто).

– Скоріше за все, це був запис або на i-годинник, або на мобільний телефон.

Але це такі, побутові, висновки. Найголовніший, концептуальний мій висновок є таким: і уряду, і парламенту (і комітетам в тому числі) давно вже треба налагодити прямі трансляції. І розуміти, що на роботі треба займатися роботою. А якщо це робота, про яку мають знати громадяни України…

– У разі, якщо обговорюється державна таємниця, або учасники заходу працюють з таємними документами, – має бути зовсім інший регламент. Окремі кімнати, без комп’ютерів і телефонів.

І ще. Так збіглося, що ці записи почали публікувати в день професійного свята Управління державної охорони – ну, це, знаєте, така зла іронія.

– Це, мабуть, один я помітив. Але я б не звинувачував офіцерів УДО. Насправді не офіцер же УДО відповідає за те, що учасники такої наради ходять з i-годинниками, i-телефонами, або всіма іншими електронними засобами. Більше того, повторю ще раз: я за те, щоб ці наради не тільки записували, а й транслювали у прямому ефірі. І засідання комітетів парламенту, і засідання уряду, і урядові наради. Виняток має бути тільки один: якщо є держтаємниця або таємний документ.

– Таких ситуацій не було з двох причин. Перша: у кабінетах Президента, прем’єра, голови Верховної Ради – тобто там, де були таємні документи, – завжди були фахові співробітники, які пояюснювали як треба робити, щоб таємні дані не скопіювали, не вкрали і т.і. Що стосується того, щоб вищих посадових осіб держави не підслуховували, мають бути професіонали. І вони були, і професійно працювали. Не з точки зору “все заборонити”, а з точки зору елементарних профілактичних заходів.

– Перед тим, як заходити в кабінет вищих посадових осіб, всі телефони, годинники, електронні прилади – просили здати на зберігання. Але і це не все. Всім високопосадовцям ми тоді радили: якщо працюєте з таємними документами або на комп’ютері, з якого не має бути витоків таємної інформації, – цей комп’ютер має бути від’єднаний: від wi-fi, Інтернету, навіть всіх сусідніх ПК.

Але зараз можливості у тих, хто намагається красти інформацію або записувати розмови, – набагато потужніші. Тому моя порада: живіть відкрито, говоріть те, що думаєте. А те, що сталося з поки ще прем’єром…я вважаю, що це той випадок, коли людина має дві чи три особистості у одній. Так не можна.

Або, якщо точніше, які у Алексія Гончарука пом’якшувальні обставини? Чим виправдовують його критичні (і часом – близькі до реальності) вислови на адресу Президента Зеленського нардепи з коаліційної монобільшості? І який вигляд має в очах парламентарів ситуація, за якої прем’єр-міністр великої країни у центрі Європи визнає себе “профаном у економіці”?

Тут, варто визнати, відгуки нардепів від “Слуги народу” взаємно заперечують один одного. Наприклад, група “слуг”, наближена до Ігоря Коломойського, весь вчорашній вечір вимагала від “гниди Гончарука” відставки, не виключаючи при цьому намірів “дати йому п#зди” .

З ранку ж четверга верхівка фракції почала “розмивати” скандал; хто – технічно, а хто – не дуже. Так, Давід Арахамія назвав записи “просто нарізкою якихось фраз різних людей у різний час, щоб створити сенсацію” . А до того – ще й висловив, як кажуть дипломати, глибоке занепокоєння, зауваживши:

– Я б порушив питання, якщо це сталося в Кабінеті нарад прем’єра, і там хтось може записувати, то це дуже велика небезпека. Ми ж не знаємо, хто записував, чи це приватна компанія, чи якісь спецслужби… Я вважаю, що це дуже небезпечно, бо в кабінетах на цих нарадах багаторазово обговорюються питання національної безпеки і такі, що становлять державну таємницю.

Чому про такий рівень інформаційного захисту прем’єра країни, яка воює, ми маємо говорити за кілька місяців після призначення прем’єра, пан Арахамія чомусь не пояснив. А на питання, чи публікація записів була ініційована групою Коломойського, додав:

– Ну, схоже на це. Ми не бачили ніякої підтримки. Тому що уряд працює, і зараз взагалі змінювати його через якісь плівки, які нарізані кимось незрозуміло ким і для чого…

Далі стало ще веселіше. Представник Кабміну у ВР пан Шуляк заявив про те, що “нардепи від “Слуги народу” просять СБУ перевірити достовірність “записів Гончарука”. А перший заступник голови фракції Олександр Корнієнко, не зморгнувши оком, повідомив, що “записи Гончарука” на засіданні фракції не обговорювали і за відставку прем’єра не голосували . І це після того, як нардеп від “СН” Ірина Верещук вже повідомила журналістам:

– Мої колеги висловлювали обурення такими словами пана прем’єра Гончарука. Ми не будемо стверджувати, тому що цей голос лише схожий на прем’єра Гончарука. І ставили питання про його можливу відставку. Ми навіть голосували. Тобто це було сигнальне голосування.

До цього варто додати, що, за даними джерела “Цензора” у фракції, записами Гончарука були обурені не тільки “люди Коломойського”, але й депутати з інших груп впливу у фракції “СН”. Лунали навіть пропозиції зробити з цього приводу заяву від фракції. Але (як для пана прем’єра) – обійшлося.

Втім, емоційних захисників у очільника уряду теж не бракувало. До відомого ресторатора і нардепа від “Слуги народу” Миколи Тищенка “Цензор.НЕТ підійшов із запитанням, чи було коректно, на його думку, з боку прем’єра Гончарука так критично висловлюватись щодо президента.

– Я слушал пленки – відповів російською Тищенко. – И я очень часто с Алексеем Гончаруком на связи в связи с моей активной деятельностью. Я вообще его голос не узнал. Я думаю, что это склейка и просто черный пиар, грязная технология, которой последнее время и я подвергаюсь, и вся наша команда.

– Мне голос не показался его. Видите, у нас совпадают даже с Давидом мнения, что это нарезка. Но я его голос не узнал, потому что он там был какой-то шипящий, где-то далеко.

– А я эмоциональный человек и своих эмоций не стесняюсь. Я в одной эмоции с нашим народом…Я уверен, что меня все время записывают. Я этого не боюсь. Но это такая жизнь. Сегодня у каждого в руке гаджет, вы можете включить диктофон, как это вы сейчас делаете, и записывать. Я этого не боюсь. Пожалуйста, записывайте. Я привык к камерам и диктофонам. Я, конечно, не совсем привык к незаконной прослушке, но если это будет на основании закона, то пожалуйста, – чемно дозволив усім бажаючим Микола Тищенко.

Отже, як бачимо, показання начебто “соратників” прем’єр-міністра України не те, щоб дуже збігалися один з одним…

Про це ми розпитали Антона Полякова, якого з фракції “СН” виключили за “порочащие лидеров высказывания”. А до того – викликали на Банкову для профілактично-виховної бесіди.

– Богдан у даному випадку захищає інтереси Гончарука. Тому що всі схеми, всі договорняки – з ним фактично пов’язані; у них є дуже багато спільних інтересів. І за моєю інформацією, вони розпочали інформаційну атаку на Андрія Єрмака. Скидають якісь повідомлення про те, що він був у якомусь гей-клубі…Тобто намагаються таким чином перевести інформаційну хвилю на інші вибухи, відвернути нашу увагу. Але ж ми всі розуміємо, що справжній скандал – це плівки, на яких ми бачимо, що наш уряд є неспроможний розібратися в ситуації, яка твориться в українській економіці. А плана виходу з кризи – взагалі немає. Ви ж бачили: вони спілкувалися про те, як обманути Президента! Як зробити так, щоб він і надалі бачив у них ефективний уряд! А насправді ми бачимо, що відбувається – з експортерами, з бізнесом, людьми.

– Він в інформаційному коконі. От ми і отримали цьому підтвердження. Йому вливають у вуха те, що бажають. А він фізично не може перевірити ефективність роботи усього уряду. Він один – і відповідає за всю країну. А його оточення – просто діє проти нього. Йому дійсно треба переглядати своє оточення.

– Так Арахамія сьогодні вже говорить про те, що це – нарізка, фейк, нічого поганого там немає…А в Арахамії з Богданом позиції повністю збігаються. І тим, хто каже, що начебто Богдан – людина Коломойського, хочу заперечити: це – повністю неправда. Богдан – це людина, наближена до Порошенка і минулої влади.

– Так, і це можна прослідкувати – і по спільних земельних підприємствах: його, Сольського…

“Цензор.НЕТ” не є прихильником конспірологічних теорій. Але варто відзначити: Петро Порошенко сьогодні виступив на захист Олексія Гончарука.

– Я хочу сказати, що це не український сценарій, – сказав п’ятий Президент України. – Бо цілком слушні оцінки викликів і ризиків економічної ситуації, які були представлені в розмові прем’єр-міністра і керівництва економічного блоку. Треба просто проаналізувати і забезпечити відповідну реакцію для того, щоб протидіяти викликам і ризикам…Подивіться, на яких каналах вийшла найперше атака на український уряд – на російських каналах і на каналах одного відомого олігарха…Які причини цієї атаки? Тому що вони хочуть атакувати тих, хто захищає державну політику з приводу одного дуже великого банку, який був націоналізований і став державним. І через який виводилися десятки, а може й сотні мільярдів гривень з української фінансово-банківської системи.

Петру Олексійовичу залишилося лише виголосити всім відоме прізвище – але він цього не зробив. Навіщо? І так всім все зрозуміло…

Наостанок свій погляд на зміст цих записів “Цензору” надав нардеп всіх скликань Верховної Ради Сергій Соболєв. Звичайно, не тільки з огляду на свій досвід, а й презентуючи позицію “Батьківщини”, заступником голови фракції якої він є.

– Якщо ви звернули увагу, під час розмови були посилання про те, що і Зеленський розуміє причину проблем – почав він. – Так от для чого вони нараду проводили: мовляв, як нам зробити так, щоб обдурити Зеленського? Який розуміє, що реструктуризація боргів, яка була проведена, і за яку несуть відповідальність конкретні посадові особи (і глава Нацбанку, якою тоді була Гонтарева, і міністр фінансів Яресько і всі її заступники). От хто несе за це відповідальність! Давайте правду казати: і Яценюк як прем’єр-міністр, який під цим підписався. І от як обдурити Зеленського і показати йому, що ця реструктуризація ідеальна – от про що була ця нарада.

Ну, чому, з’являлися. Це теж не зовсім об’єктивно. Ну що, по тій самій Рожковій не було зливу при Порошенку? Що, раніше не було ситуації із плівками Мельниченка? Просто тут багато хто шукав у цьому якусь корупційну складову, а насправді тут інше – етика, мораль, взаємовідносини між чиновниками і їхнє відношення до тих, хто їх призначав на посади. Це і є найстрашніше…

Источник: censor.net.ua
Вам также может понравиться