Почалися посадки? Подробиці справи, у якій ВАКС виніс перший тюремний вирок

Депутат Київської обласної ради Олександр Мефодій готує апеляцію на вирок Вищого антикорупційного суду, яким його засуджено до п'яти років позбавлення волі з конфіскацією частини майна за зловживання впливом. Він наполягає, що справу сфабриковано, і передання 5 тисяч доларів, після якого його й затримали, називає провокацією. А сам перший від початку роботи ВАКС вирок з тюремним терміном пояснює тим, що правоохоронним органам потрібно показати суспільству обіцяні владою посадки.

У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі ці закиди спростовують, стверджуючи, що його вину доведено.

Щоб розібратися, “Цензор.НЕТ” вислухав обидві сторони цієї резонансної справи.

“НЕ ОЧІКУВАЛИ ТАКОГО ВИРОКУ, ОСКІЛЬКИ СПРАВУ ЗЛІПЛЕНО БУДЬ-ЯК. ЦЕ БУЛА ПРОВОКАЦІЯ”

Як з’ясувалося, Олександра Мефодія під варту після винесення вироку не взяли, тож нам вдалося поспілкуватися з ним не через адвокатів, а під час особистої зустрічі.

– Я хотів би почати нашу розмову дещо з іншого. Річ у тім, що стаття, за якою мені було висунуто звинувачення, межує із 190-ю статтею (шахрайство – авт.), оскільки фактично впливу на працівників поліції, прокуратури і суду там не було. Але ми не намагалися змінити статтю, оскільки розуміли, що тоді справа потрапляє з НАБУ в місцевий райвідділ поліції, а процесуальним органом залишиться САП, яка зможе впливати на місцевий суд. Фактично я не винен ні в чому, але дивлячись на той матеріал, який зшили проти мене, то це 190 стаття Кримінального кодексу.

Ми вірили в те, Вищий антикорупційний суд незаангажований, адже судді пройшли такий ретельний відбір. Сподівалися, що вони вивчать цю справу детально, а рішення буде об’єктивним. Скажу вам чесно, ми не очікували такого вироку, оскільки справа зліплена будь-як. Це була провокація. І ми це чітко доводили. Можу надати вам усі 4 томи справи, щоб ви прочитали, що там і до чого.

Це перше кримінальне провадження, яке проти мене зшили. Я питав у адвокатів щодо свого затримання. Вони пояснювали, що після винесення вироку, за законодавством, одразу має вказуватися міра запобіжного заходу, адже тобі дається 30 днів на апеляцію. І ці 30 днів ти можеш або бути на свободі, або встановлюються певні обмеження. Тут нічого не було, чесно.

– На моє власне переконання, це просте політичне рішення, щоб показати, що в нас почалися посадки. Ніхто із суспільства у вирок не буде вчитуватися. Головне – показати людям: на ньому клеймо, він – корупціонер.

Фактично мені впаяють 5 років. За що? Не було вимагання, грошей в руки не брав, через паркан перекинули, листування ніякого – лише фото телефону, і ці фото були скинуті на телефон заявника від оперуповноважених УЗЕ Київської області…

– Суть у чому: не було доведено впливу на правоохоронні органи, на суд і прокуратуру. Я міг ці кошти взяти і сказати…

– Ні-ні-ні. Я не зізнаюся в іншому злочині. Кожен, хто має таку ж приблизно ситуацію із зшитою справою, розраховує на виправдальний вирок, але фактично подає характеризуючі матеріали у випадку того, що якщо суд буде виносити суворий якийсь вирок, то якесь буде пом’якшення. Так само й тут. Якщо ви хочете мене засудити за тими матеріалами, які збирали, то там злочину за  369-2 статтею (зловживання впливом – авт.) немає. Ну немає!

– Ні, я взагалі не мав жодного наміру.

– Так, це така фабула була, про це в інтернеті писали.

– Я вже відео почав трохи знімати, щоб видавати в інтернеті на своїй сторінці у фейсбуці і пояснити людям, що насправді відбулося. Значить, як це було. Кінець січня – початок лютого 2019 року. Біля Любарців, звідки я родом, батьки, я там виріс, школу закінчив, відбувалася вирубка дерев. Це населений пункт, і через нього йде дорога обласного значення, обласного підпорядкування. І вздовж дороги насаджені дерева з функцією полоси відводу так званої, вони входять у дорожній комплекс. І балансоутримувачем як дороги, так і цих дерев є департамент регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації. Вони передані в 2018 році туди від облавтодору.

У сільраді є документи на вирубку в межах населеного пункту по вулицях Центральна, Матросова, Новопетрівська і ще деяких. Це підпорядкування сільради, вона несе відповідальність за аварійність цих дерев. Ці дерева було вибракувано згідно зі всіма нормами, надано ордери тощо. Питань не було. Як тільки вирубка пішла за межі населеного пункту, а це близько 300 м, вщент отак дерева зрізалися, виникли питання, де на це відповідні документи.

До них під’їхали, запитали, де документи.

– Здається, хтось із активних людей села Любарці. До мене зверталося дуже багато людей – з тим, що наші діди-баби садили ці дерева, їх зараз вирубують, знищують, ні затишку ніякого не буде, всі ж хвилюються, бо зима… Функцію ж полоса відводу несе яку? Захищає від переметів, від бур тощо. 15 лютого було відкрито кримінальну справу. Не знаю, чиє було звернення, а про цю справу дізнався згодом і не був першим заявником. Її було відкрито за статтею 246 Кримінального кодексу, яка передбачає позбавлення волі й конфіскацію майна як того, хто вирубує, так і того, хто перевозить ці дерева.

У рамках розслідування було задокументовано ті дерева, які до 15 лютого вирубали.

– Їхав 21 лютого від батьків, бачу, що знову рубають. Зателефонував до керівника департаменту регіонального розвитку, запитав, чи є офіційні документи та дозвіл. З’ясував, що немає. Не довіряючи нашому бориспільському відділку поліції, я телефоную напряму працівникам обласного управління захисту економіки Нацполіції. Воно наразі розформоване, але тоді ще працювало. Телефоную, приїжджають ці хлопці, прямо на місце, фіксують транспортний засіб “Урал”, людей, які здійснюють порубку, і вже завантажені дерева. Відповідно вони викликають за процедурою слідчо-оперативну групу з райвідділку і документують цей факт.

– Так, там і дізнався, що є кримінальне провадження. Тоді ж забрали на штрафмайданчик “Урал” із завантаженими колодами дерев.

Через деякий час – уже точно не пам’ятаю, коли саме – дзвонить до мене працівник УЗЕ: типу, допоможи слідству. Кажу: хлопці, та я із задоволенням, давайте.

– Офіційно не писав. Я звертався тільки до працівників УЗЕ.

– Так. Я спитав, чи цікаво їм це. Вони сказали, що так.

– Вони спитали по телефону, хто може допомогти нам із тим, щоб встановити межі села. Я їм надав координати Заставського Олега Івановича з департаменту регіонального розвитку КОДА, з ним зв’язались працівники поліції, їм надали інспектора, який виїхав на місце, щоб порахувати, оцінити, зробити всі необхідні документи. Я ж там нічого не знаю, я просто порадою допоміг, до кого звернутись.

За допомогою фахівців правоохоронці, наскільки мені відомо, встановили, що це майно належить не сільській раді, а дорозі, а дорога – на балансі департаменту, згідно з паспортами доріг.

– Десь через місяць мені зателефонували з незнайомого номера. Зв’язок був поганий, співрозмовник говорив, що нібито йому сказали, що я хочу викупити “Урал”, і наполягав на зустрічі.

– Він, знаєте, чисто так по-пацанськи типу додовбатись до мене, понти свої поколотить. Через що я зразу і не хотів з ним зустрічатись. Він до мене ще кілька разів дзвонив, це простежується у дзвінках, що не я його, а він мене набирав.

Він хотів, щоб я за винагороду, як він казав, допоміг у вирішенні справи.

Я йому сказав, що я в такі ігри не граюся. Далі: він декілька разів до мене телефонував. Оскільки ми з одного населеного пункту, він мене перестрівав. Навіть у Борисполі перестрівав. Допоможи, допоможи! Кажу: я тобі допоможу лише в тому випадку, якщо ти справді усвідомиш і не будеш більше такого робити. Йшлося про вирубку дерев. Я йому ще сказав про те, що однозначно якщо тобі допомагати, то мені треба адвокатів підключати, аби дізнатись, на якій стадії слідство щодо цього автомобіля. Бо він мені не сказав, що “Урал” під арештом.

А вже коли звернувся до адвокатів, вони мені розказали, що на автомобіль офіційно накладено арешт, і він стоїть на штрафмайданчику. Я йому це все переказав. Хоч, можливо, він і раніше це знав.

– Отут дуже велике запитання. Фактично коли сталася ця подія 21-го і арештували транспортний засіб, відразу після цього він поїхав у Росію – злякався слідства та покарання. Він мені розказував, що їздив, і на його сторінці у фейсбуці видно, що він був у Росії. Потім про справу йому нібито розповіла довірена особа підприємця, який здійснював ту вирубку дерев.

– Справу закрили. З банальної причини – просто забули продовжити терміни слідства. Вдумайтесь: і прокуратура, і поліція, відправивши матеріали на експертизу порахувати збитки, забули продовжить строки досудового слідства, і на цій підставі й злили справу.

– Кажу: допоможу тільки з юристами, в рамках цивільного позову, бо під особисті зобов’язання фактично можна транспортний засіб забрати, на ньому працювати і зберігати його в належному до моменту закінчення слідства стані. І все, у нас в принципі спілкування більше й не було.

Потім дізнався, що є його заява в УЗЕ, що я вимагаю з підприємця 5 тисяч доларів за вплив на поліцію, щоб я повернув транспортний засіб. Що далі відбувається? Справа відкрита за – вдумайтесь – фотографіями телефона, на якому вайбер, і там – листування від мого імені. Фотографія з фейсбуку і напис – Олександр Мефодій, теж із соцмережі.

– Так, фотографії листування, не скриншоти, знаєте, як знімають з екрана, а просто фотографії. Я вам зараз покажу аналог того, що мені зробили… Ну, це для насмішки, звичайно. Наприклад, Холодницький нібито вимагає з мене на пиво… Дивіться, отаке-от листування. Це я так для зразка, отака-от фотографія у матеріалах міститься (показує фотографію у телефоні – авт.). Фікція, одним словом. Але я демонструю те, що таке листування можна підробити. І сюди можна вас написати, фотографа написати, що ви з мене вимагаєте якісь гроші.

Якщо поліція і прокуратура зацікавлені в цьому всьому, вони можуть за цими  фотографіями відкрити проти вас кримінальну справу.

– Так, у листуванні, яке ми читали, було вказано про 6 тис. доларів, а потім про 5 тис. доларів. Я навіть, чесно, до кінця й не зрозумів, бо там декілька фотографій цього листування, де там відбувся факт торгу.

До речі, коли була слідча дія, коли перекинули 5 тисяч доларів, я добровільно віддав слідчим свій телефон. Коли перевірили телефон, то там не знайдено ані вайбера, ані листування  з власником автомобіля.

– Чекайте! Я не обіцяв. Це, судячи з того підробленого листування, хтось обіцяє.

– Це на тлумачення суду були ці слова. При зустрічі у нас не було таких обговорень – там через паркан, про пятьорку, яку мені інкримінують. Це було зі слів водія, на відео НСРД, і тоді, коли він стояв від мене на достатній відстані, а на ньому ж обладнання висіло. Від мене нічого не лунало.

– Так, це вже 8 числа.

– А я просто проїжджав… Я зараз просто все розкажу, а на апеляцію мені нічого не залишиться. За рекомендацією адвокатів, ми спеціально, розуміючи те, що в нас доказів вистачає на першу інстанцію, обійшли 8 число, не давали взагалі жодних пояснень.

– Саме так.

– Коли затримували, в дворі й був. Удома в батьків.

– Буває так, що приїду на тиждень. А це саме якраз була пора, коли потрібно з городу згрібати, то дружина була на городі, а я приїхав також допомагати.

– Було десь близько п’ятої вечора. Фактично підійшли до хвірточки, перекинули пакет через паркан. За матеріалами справи, власник “Уралу”.

– Я в цей час із батьком стояв біля гаража метрів за 30 від того місця.

Коли перекинули, перед цим просто зупинився автомобіль якийсь біля двору. Навпроти церква, дуже часто приїжджають, зупиняються. Гупнули двері, вийшов хтось і – ляп. Пакунок залетів синього кольору на подвір’я. Батько такий: а що це таке? Кажу: це до тебе чи це до мене?

Кажу: та, мабуть наркота. Ну, ми з батьком почали повільно підходити – і тут раз, через паркан камера: ви – депутат облради? Ідіть сюди, ви вимагали хабаря. Кажу: хлопці, ви хто такі? Вони не представляються. Відповідно повибігали мати, дружина, вона почала знімати на телефон, ми викликали по “102” поліцію, бо вони не представлялися.

– Я нічого до рук не брав. Коли почалися слідчі дії, телефон добровільно віддав, сім-картку, флеш-карту. Флеш-карту, не знаю, спеціально чи не спеціально, через халатність, працівники ДБР, які там були разом з поліцією, втратили. А там була певна інформація, яка, можливо б, і довела те, що я не винуватий. І, мабуть, вони її там і залишили спеціально десь у себе, підсунувши іншу. Цинічно підсунувши.

Далі там плутанина вийшла у судових ухвалах дуже цікава, оскільки вилучали по протоколу одну флешку, потім її підмінили на іншу.

– Флеш-пам’ять з телефона. Ну, нам же про це ніхто не говорив, це вже ми потім самі побачили, що реально арешт накладено не на флешку, яку вилучали, а на іншу. І нам, до речі, ніхто ж її так і не віддав. Ні ту, що втратили, ні ту, на яку нібито наклали арешт зі своїх якихось там домислів.

Я вважаю, що її спеціально приховали, тому що там були факти щодо невинуватості.

Це ще не все. Зараз вам розкажу про явну фальсифікацію проти мене. Там було лише 200 доларів справжніх, а 4,8 тисячі – імітовані кошти. Ми в суді довели, що їх виготовлено з явним порушенням, тому вони є недопустимим доказом. Через низку причин. У протоколі оперуповноважений вказав, що нібито замовляв ці кошти в комерційної структури. Адвокати роблять запит на цю фірму: виготовляли ви такі кошти чи не виготовляли. Отримують відповідь: ні. Питання уже до оперуповноваженого, якого допитуємо під час слідства: виготовляв чи не виготовляв. Він починає плутатись.

Далі. Адвокати виявляють, що при складенні протоколу на імітаційні кошти його датують чітко 03.04, а в тексті йде посилання на розпорядження і постанову прокурора від 05.04 і від 08.04, тобто, на майбутні дати, яких ще фактично не було.

Питання виникає й до 200 доларів. Де ж вони взялися? При допиті у цього заявника питають: ваші гроші? – Ні, не мої. – Ви ці гроші раніше бачили? – Мені їх вручили на повороті в Любарці. В село Любарці. Хоча за протоколом гроші вручалися в кабінеті УЗЕ на Межигірській, 8. Далі, виникає питання до прокурора: так а звідки ж гроші? Де касові ордери на отримання цих грошей? Де з казначейства документи, що ви ж отримали? Тому що це є провокація. Бо у таких справах треба, щоб була потерпіла сторона. А фактично її немає.

Я вважаю, що справу явно сфабриковано проти мене за мою активність. Якщо програємо апеляцію, будемо йти до Верховного Суду, до Європейського суду з прав людини.

– Ще думаю. Все залежить від того, як вирішить родина і чи підтримають люди.

“У ЦІЙ СПРАВІ ДОВЕДЕНО, ЩО ВПЛИВ МІГ БУТИ РЕАЛІЗОВАНИЙ”

Прокурор четвертого відділу САП Ігор Семак підтримував обвинувачення у цій справі в суді. Коментуючи її, він стверджує, що підстав для зміни вироку немає.

– Ми його не оскаржуємо. Принаймні зараз. У рішенні серед іншого визначено, що деякі з доказів, надані стороною обвинувачення, були недопустимими через порушення при проведенні першочергових слідчих дій. Підтвердження ґрунтується на певній юридичній позиції, і ми з’ясовуємо чи погоджуємося з нею. Ми маємо час до 15 липня визначитися, чи будемо подавати апеляцію. Але якщо вона й буде, то лише в частині мотивування, а не самого вироку. Оскільки такий строк позбавлення волі й конфіскація в такому обсязі – це саме те, про що ми просили в судових дебатах.

– Тому що вирок не набрав чинності.

– Після його перегляду апеляційним судом, якщо апеляційну скаргу буде подано. Якщо вона не подається, то після того, як закінчиться строк, відведений на таке оскарження. Хоча малоймовірно, що сторона захисту не подасть апеляцію.

– По-перше, зауважу, що процес був відкритий, транслювався онлайн на YouTube-каналі суду. Там є допити свідків, дослідження доказів, промови в дебатах сторін. По-друге, позиція відносно того, що це провокація і що події не було, взаємно суперечлива. Бо провокація означає, що кошти було отримано, особа дійсно вчинила те, в чому її звинувачують, але при цьому мало місце підбурювання з боку правоохоронців. А “я нічого не брав і не робив” – це означає, що нічого взагалі не було.

Кошти було взято – про це було зазначено самим Мефодієм і зафіксовано на аудіо і відео, а ці записи досліджувалися у відкритому судовому засіданні – за вплив на співробітників прокуратури, поліції і суду Бориспільського району з метою сприяти поверненню автомобіля, вилученого у певної особи за наводкою самого Мефодія, який повідомив правоохоронцям, що здійснюється діяльність з вирубування лісу. Коли правоохоронці прибули, він звертав їхню увагу, зокрема, й на необхідність вилучення автомобіля. А потім висунув вимогу, щоб за використання ним можливостей із впливу на правоохоронців надали йому неправомірну вигоду.

– Питання законності вирубування не було предметом розгляду у цьому провадженні, тому що це не стосується складу злочину. Так само не було предметом розгляду будь-якого іншого судового провадження. З цього приводу було окреме кримінальне провадження, яке було закрито.

– Через завершення строків досудового розслідування. У тій справі орган розслідування і прокуратура не вважали за потрібне навіть один раз продовжити строк досудового розслідування. Що, на нашу думку, свідчить про те, що вони розуміли безперспективність цієї справи. Там змінювалися версії щодо того, як обґрунтувати незаконність вирубування. Врешті-решт строк розслідування закінчився, і за ці 12 місяців нікому не було повідомлено про підозру.

– Не завжди неможливо.

– Здійснення реального впливу знаходиться поза межами складу злочину, передбаченого статтею 369-2 Кримінального кодексу (зловживання впливом). Саме використання впливу не є елементом цього злочину. По-перше, воно не обов’язково має бути. По-друге, його не треба доводити для того, щоб констатувати, що був злочин. Це як з хабарем. Має бути змога використання повноважень. Бо якщо хабар передається за вчинення якоїсь дії, а особа, яка отримує, не має повноважень, щоб її здійснити, то це тоді шахрайство. Те саме зі зловживанням впливом. Якщо кошти передаються, не має значення чи була реалізація впливу, важливо, чи є можливість такого впливу.

У цій справі доведено, що вплив міг бути реалізований. Якщо б Мефодій обманював особу, у якої брав кошти, то це була б інша стаття – 190 (шахрайство). А те, що він не обманював і справді мав змогу вплинути, з’ясувалося з великої кількості обставин у справі. Зокрема, через його статус депутата обласної ради. З урахуванням того, що обласна рада має повноваження звільняти керівника обласного управління поліції через вотум недовіри. Також через його стосунки з керівництвом Бориспільської міської ради, яка має змогу звільнити керівника міської поліції. Через той факт, що Мефодій сам під час розмови з особою, в якої взяв кошти, вказував, за вплив на яких осіб він їх бере.

Також враховували те, що він брав кошти не в якоїсь особи, яку бачив уперше, а в свого односельчанина. Вкрай малоймовірно і нереалістично, щоб ним здійснювався “кидок”, якщо вживати жаргон, на 5 тисяч доларів особи, з якою б він потім щодня бачився і яка б могла йому почати створювати проблеми.

Окрім того, враховувалися в сукупності такі обставини, як те, що Мефодій мав намір балотуватися восени 2019 року до Верховної Ради. Він думав, що вибори будуть восени. З цього погляду йому нелогічно було створювати схожі проблеми. Для чого це робити? Щоб людина знала, що ти береш кошти за вплив, а потім її обманув, і мала на тебе компромат напередодні передвиборчої кампанії?

Враховувалися й інші обставини для оцінки версії захисту, що це був обман. Бо “міг чи не міг”, “впливав чи не впливав” – це фактично питання обману.

І ще одна важлива річ щодо того, наскільки міг реально вплинути. У нас діє принцип суб’єктивного ставлення в вину. Це означає, що незалежно від того, чи особа помиляється щодо своїх можливостей впливати, але щиро вважає, що може вплинути, то їй можна інкримінувати отримання коштів за вплив. І має значення не об’єктивна дійсність, а те, що особа собі думала.

Таким чином, із усіх обставин у сукупності ми вбачаємо, і суд з нами погодився, що обману з боку Мефодія не було, він справді мав намір вплинути і отримав кошти за вплив.

– Він приїхав звідкись та десь за рік до цих подій оселився у цьому селі.

– Чоловік, який, так би мовити, контролював господарську діяльність, розповів, що, на його думку, саме Мефодій перешкоджає поверненню автомобіля.

– Так.

– Що з автомобілем відбувалося, ця особа не з’ясовувала. Специфіка таких провінційних бізнесменів у тому, що в принципі не так і важливо, був він арештований, чи ні. Важливо, чиї інтереси треба задовольнити, щоб автомобіль повернувся. І він дійшов такого висновку з огляду на спілкування з Мефодієм, в тому числі, в день вилучення автомобіля, що саме він стоїть на заваді тому, щоб автомобіль повернули.

– Отримує відповідь, що допомога коштуватиме 5 тисяч доларів. Перепрошую, шість. До п’яти потім було зменшено. І, зважаючи на це, – так, біжить до правоохоронців.

– Листування в месенджерах, подальший запис розмови, зафіксований на аудіо і відео в день передачі, і покази свідків.

– Усе можна підробити. Тут питання розумності сумніву. Чи можливо розумно припускати, що обвинувачення подає суду підроблені докази, вчиняючи таким чином злочин. Недавно в Кримінальний кодекс додано нову статтю – подання суду завідомо недостовірних доказів. У нас немає презумпції недостовірності або підробленості доказів. У нас є презумпція достовірності. Це значить, що особа, яка стверджує, що докази підроблено, має надати докази. Захистом таких доказів не надавалося.

Що стосується скриншотів. Їх не можна було зробити, оскільки листування відбувалося у секретному чаті, адже Мефодій вживав заходів конспірації. У секретних чатах, коли створюється скріншот, про це надходить повідомлення іншому учаснику листування.

– Це, до речі, відтворює їхню позицію у суді, оскільки Мефодій погодився дати пояснення від себе, але коли дійшов до дня передачі коштів, то сказав, що відносно подій цього дня пояснень давати не буде. Він скористався правом, передбаченим статтею 63 Конституції, яка дозволяє підсудному не давати показань.

– Питання щодо речових доказів частини предмета передачі – імітаційних засобів.

– Саме по собі це нічого не означає. Частина грошей була справжня, частина – ні. Суд вирішив, що при підготовці імітаційних засобів для слідчих дій, зокрема, при складенні протоколу про те, де вони беруться, оперативниками поліції було допущено певні порушення. Щодо дати, щодо відображення звідки. Ці формальні порушення стали підставою для того, щоб суд прийняв рішення про недопустимість таких речових доказів.

– У протоколі було вказано конкретний день виготовлення цих імітаційних коштів. Адвокатський запит сторони захисту стосувався того, чи дійсно в цей день їх було виготовлено. Ми також зробили запит і з’ясувалося, що їх виготовляли на певному підприємстві, але не того дня, який було вказано в протоколі. Поліцейські замовили раніше несправжні гроші у великому обсязі для різних кримінальних проваджень, а частину, яка залишилася, використали для цього.

– Це питання організаційно-технічне, воно не регулюється кодексом.

– Людський чинник. Питання ретельності і якості складання документів.

– По-перше, достатньо взагалі прийняти обіцянку передачі. Вербально. Є такий окремий склад злочину. По-друге, треба визначитися з якого моменту злочин є закінченим, а до якого він є лише замахом. Якщо це замах, то це все одно той самий злочин. Просто з такою ніби приміткою, що це замах. Що стосується закінченості при передачі коштів, у нас є усталена з практики позиція по майнових злочинах. Вона говорить про те, що як тільки особа отримає змогу розпорядитися отриманими коштами, злочин вважається закінченим. Наприклад, якщо за умовами передачі кошти мають покласти в поштову скриньку, до якої має доступ той, хто їх бере. Або, як у цій справі, кошти поміщають на територію приватного домоволодіння. У таких випадках, оскільки особа отримує змогу розпорядитися грошима, вважається, що отримання є закінченим.

В САП не беруться прогнозувати, наскільки довгим буде процес розгляду справи в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду, якщо Олександр Мефодій оскаржить вирок. Але сподіваються, що результат буде ще цього року. Яким саме – це безперечно вирішуватиме суд. Можливо, аргументи захисту, які досі замовчував обвинувачуваний, зможуть відкрити якісь нові обставини цієї справи.

Фото: Наталія Шаромова, “Цензор.НЕТ” і з мережі Інтернет.

Источник: censor.net.ua
Вам также может понравиться