“Слуга народу” Євгенія Кравчук: “Чому у партії падають рейтинги? А ви бачили якусь партію влади, у якої після 1,5-2 років зростали рейтинги?”

Лютий 2021 для партії "Слуга народу" є різнобарвним: виключення з парламентської фракції Олександра Дубінського, рішення РНБО про блокування трьох каналів, партійний з’їзд, який має визначити, у якому напрямку розвиватиметься партія влади наступними місяцями.

Напередодні цього зібрання “Цензор.НЕТ” поспілкувався із заступницею голови парламентської фракції “Слуга народу” Євгенією Кравчук.

?

– Буквально одночасно із публікацією указу.

– Я не можу підтвердити по Андрію Єрмаку, це питання до Офісу президента. Але однозначно це було потрібно. Бо якби це розтягувати у вигляді анонсів, – незрозуміло, чим би воно зрештою закінчилося… Але варто розуміти: окрім швидких дій на останньому етапі, була проведена величезна робота (здається, Данилов говорив, 8 місяців збирали докази!)

І ще: надважливими були не тільки підготовка до прийняття, але й дві зустрічі після офіційного оголошення. Перша – з послами країн-членів Великої сімки. Зверніть увагу: за результатами цієї зустрічі США, Канада та Велика Британія оголосили про свою підтримку дій РНБО; і жодна країна не вдалася до критики.

І друга важлива зустріч відбулась із керівниками великих медійних холдингів. Які отримали запевнення в тому, що рішення щодо цих трьох каналів жодними чином не означають придушення свободи слова, бо лежать у площині захисту безпеки держави.

– Є три підстави: закон про санкції, постанова Верховної Ради 2018 року і подання Служби безпеки. Без цього подання не було би взагалі можливості ввести ці санкції.

– Так, і за неї голосували представники різних фракцій. Але вона фактично не була реалізована. І представники Петра Порошенка і він сам, пояснювали, чому, відповіді у них різняться. Вони стверджують, що, мовляв, тоді була якась інша СБУ, і вони не могли знайти ці докази; а Петро Олексійович каже, що тоді наближалися вибори-2019 році, і його би звинуватили у придушенні свободи слова.

– Чесно кажучи, така відповідь не зовсім зрозуміла. Бо якби поставлено було завдання і зібрані докази, це треба було б вводити однозначно ще тоді. Більше того, якраз за оці роки Порошенка і патріотичної коаліції Медведчук взагалі воскрес. Політично і медійно. Він скуповував ці канали, нарощував м’язи. Я ж у 2018 році працювала фактично в цих всіх піар-структурах для партії в комунікаційній сфері – тобто спілкувалася з представниками різних каналів. Звичайно, не можу назвати прізвища – але вони в неофіційних розмовах говорили: ой-ой-ой, тільки не критикуйте Петра Порошенка, бо у нас відберуть ліцензію. І це ж 2018 рік, Зеленського ще не було в публічному просторі; ніхто навіть не думав, що на виборах з’являться нові люди, а не стандартний набір політиків.

– Тут треба нагадати функції РНБО. Це забезпечення, національна безпеки та оборони. Це, звичайно, спільні рішення, туди входять багато людей за посадою. Але зрозуміло, що взагалі впливовість РНБО зростає під час того, коли країна у війні; коли у неї анексована територія, є купа загроз (інформаційних, військових, різних). В такі часи роль відповідного органу неминуче зростає. Нагадую, що все-таки президент – голова РНБО. І є функція секретаря, який організовує роботу. І тут, мені здається, прізвище не так важливе, як сама посада і сам орган.

– По-перше, нагадаю, що у більшості зараз 245 народних депутатів. Тобто юридично вона має запас трошки менше 20 депутатів. Що ж стосується голосувань, то коли є повна мобілізація, ми можемо проголосувати рішення навіть своїми силами. Але я не бачу якоїсь нагальної потреби голосувати всі рішення силами монобільшості. Чому? Тому що є закони, які підтримуються різними фракціями. І за минулий рік 150 законопроєктів були підтримані конституційною більшістю. Тому точно на ОПЗЖ світ не зійшовся клином.

Якщо ж говорити про дружніх депутатів з “Довіри”… а знаєте, чому про голосування за ті чи інші, з політичним забарвленням, закони простіше домовитися з групами, які сформувалися з мажоритарників? Тому що у них немає пересторог, як у “Батьківщини” – у якої прописано: забудьте про ринок землі, забудьте про вільні ринки. У нас дуже багато в цьому плані розбіжностей – на відміну від тих, хто пройшов як мажоритарні депутати і об’єднався уже в Раді. Для них важливішими є голосування за, умовно кажучи, господарські питання. З якими вони можуть приїхати на округ і сказати: от це зроблене і це зроблене, в тому числі голосування за бюджет…

– Це ваша оцінка. Але сам процес, по-моєму, нормальний. Абсолютно чесний. Так само, якщо говорити про кадрові питання. От я знаю і поважаю фракцію “Голос”, це молоді хлопці і дівчата. Але вони кажуть: ми не голосуємо за жодне кадрове питання (хоча їх і підтримуємо). Або ж було кілька випадків, коли Юлію Лапутіну призначали міністром зі справ ветеранів. Для мене тоді було насправді таким одкровенням, що “Європейська Солідарність” не дала їй жодного голосу. Хоча Лапутіна, коли працювала в СБУ, вивозила їх на передок, практично всіх! І у кулуарах, вони до неї підходили, вітали і казали: ми ж за тебе. Але при цьому не дали жодного голосу!

– Я не можу сказати, що ми і до цього ходили з ними і, перепрошую, обнімалися. У нас із самого початку з ОПЗЖ були такі… коректні стосунки. Але коли вони починають себе так вести, як Рабінович зі своїм “зеленим фашизмом”, чи Кива – я не знаю, як пояснити цю поведінку… Є взагалі питання до якогось мінімального набору моральних і етичних якостей. До речі, після того, як ввели санкції, на каналі “Росія” інтерв’ю дав Козак, Кива туди включався щодня. І після того говорити, що, мовляв, ми – патріоти?..

– Мені вони схожі на шантаж. Абсолютний шантаж. У мене таке враження, що ОПЗЖ зацікавлені, щоб це загострення відбулося, щоб більше наших солдат повмирало на фронті.

Щодо реакції Росії, то поки не можна сказати, що це однозначно буде. Спостерігаємо. Все-таки треба розуміти: для інших країн, які беруть участь у переговорах (або відіграють важливу роль, як Сполучені Штати, але безпосередньо не беруть участь), це буде прямий сигнал, що це є абсолютно інспірована історія з боку Росії.

Але де саме може “надавити” Путін? Якою може бути ця “отвєтка”? Адже можливі варіанти мали бути продумані ще на етапі підготовки рішення РНБО.

– Ми вже за 7 років пройшли такі етапи ескалації, що країна уже готова практично до всього. У повномасштабну війну я, якщо чесно, не вірю. Хоча такий шанс завжди залишається, цього не можна відкидати. Тому і штаб, і взагалі наші війська у Херсонській області, там де водогони, – всі мають бути напоготові.

Разом з тим, вони однозначно захочуть добудувати “Північний потік-2” за будь-які можливості і ціни. Ми бачимо, що це судно “Фортуна” буквально вчора відновило роботи по трубоукладці останніх 100 кілометрів. І дійсно, у нас в цьому питанні геополітичні і економічні інтереси збігаються зі Сполученими Штатами. Тут треба розраховувати на їхню підтримку. Бо Німеччина і Австрія уже заявили, що окей, анексія, все таке, демократія, але ми хочемо дешевий газ…

– Це рішення ухвалювалось як санкції за фінансування тероризму. Мураєв (власник каналу “Наш”, – ред.), я так розумію, зміг довести, що цей канал фінансується за українські гроші. Так само і як “Інтер”. Скільки років вже фінансується і існує цей “Інтер”? З 90-х. Тут питання іншої мотивації, адже контентом, нагадаю, займається регулятор.

До речі, справа з приводу каналу “Наш”, по-моєму, вже два роки в суді. Але зрозуміло, що всі ці судові процеси – доволі довгі, заплутані, затягнені. Що можна і що варто зробити? Все-таки ухвалене оновлене медійне законодавство, де є розділ дев’ятий, згідно з яким має бути суворе покарання саме за цей розділ, який стосується суверенітету, безпеки, російської агресії і так далі.

– Є санкції, і це механізм, який не є застосовано в результаті судових засідань. Це поза судовим механізмом. Як кажуть – добро має бути з кулаками. А взагалі-то є контентна політика, регулятор, питання редакційних стандартів, до речі. І це – точно не до політиків. Це до журналістів. Бо коли існують такі канали, які просто є партійними каналами, – тоді взагалі знижується якийсь поріг редакційних стандартів для всіх журналістів. Вони бачать: ага, їм можна, отже можна не дотримуватися. Але це питання не до політиків. Це до саморегуляції журналістів, до підписання редакційних угод із власниками і так далі. А ось регулятор, зрозуміло, що має слідкувати, моніторити контент…

І ще я б хотіла навести приклад, чому на цих каналах була саме пропаганда, а не журналістика. У нас у листопаді 2020 року було останнє дослідження про те, як люди сприймають те, що є у нас на Сході. І на питання “Як ви вважаєте, це війна з Росією чи внутрішній конфлікт?” 65% людей відповідає, що це війна з Росією. 15% відповідає, що це внутрішній конфлікт. Решта – не визначилась.

Тобто співвідношення “війни з Росією” і “внутрішньої війни” – 4 до 1. А на цих каналах відбувається рівно навпаки! Сидять четверо, розказують про те, що це “восставший Донбасс”, – і одна людина, яка намагається пояснити: мовляв, про що це ви тут говорите?

– У нас вже було засідання Вищої ради за участі Олександра, але рішення поки не ухвалили.

– Так, непогані, тут треба віддати належне.

– Тоді не треба називати партію “Слуга народу” “Титаніком”. Ми уже перейшли ту межу, коли можна просто закрити на це очі.

– По-перше, решта депутатів побачили, що ніяких гучних групових виходів із фракції не сталося… Ніхто не став у позу; ніхто не сказав, що от, я виходжу із фракції, бо не погоджуюся з рішенням фракції про виключення.

– Це назва, яку дають журналісти. Так.

– Коли ставиться завдання – от ми маємо проголосувати цей закон, чи ми маємо прийняти це рішення – ми знаходимо варіанти. Але при цьому ми знаємо, що у нас є частина голосів, яких, можливо, не буде вистачати. І ми розуміємо, що на це рішення маємо не 226 голосів, а 200 (з різних причин). Тобто ми завжди готові. Це не те, що зранку прийшли і –ой, у нас не вистачить голосів. Це все прораховується до цього. Але є такі сигнали, що за деякі закони ті чи інші депутати не будуть голосувати.

– Я не була на жодній із зустрічей, де звучали би такі слова. І, наскільки я знаю, якщо потрібно спілкуватися, з цими представниками великого бізнесу, назвемо так, найчастіше на зв’язок виходить Давід Арахамія.

– Я бачу, що він поки що буде позафракційним. Він дуже яскравий політик, розумний, тут нічого не можу сказати. Хоча все-таки дурницю зробив, коли пішов на спільну прес-конференцію з Деркачем. Тепер жалкує про це. Поки що він такий, соло. У нього історія соло.

– Будьмо відверті: 2021 рік фактично стане першим роком дійсно партійного будівництва. І це нарешті буде не зупинка на рівні областей, а завдання на 21 рік – створити 100 районних офісів. Їх можна назвати осередками, офісами – але все одно це будуть відкриті простори, щоб туди приходили члени фракції і влаштовували якісь події. Щоб приходили громадяни і знали: в моєму місті можна прийти сюди. Вони будуть більше як хаби для громадськості. У 2021 році у нас завдання – їх відкрити. І, очевидно, вже наступного року йтиметься про те, що будуть офіси у всіх містах, де є міські громади. Але мінімум це 100 офісів. І логіка така: створюємо офіси – там працюють фракції – і туди ми підтягуємо експертів, які би могли допомагати у формуванні місцевих рішень.

Фактично у нас буде старт перезавантаження партії у кінці лютого – коли відбудеться дводенний з’їзд, де будуть оголошені певні програмні речі про старт цього будівництва.

– Там є багато таких елементів, які якимось чином повторюють роботу фракції. От у нас з’явився фракційний додаток для депутатів фракції. Він частково відкритий і для всіх користувачів, там просто різний функціонал. Кожна людина може зайти і подивиться: а як там цей депутат? Відвідує засідання, голосує, пропускає, не пропускає? Це просто те, що підтягується автоматично з сайту…І от для місцевих депутатів такий додаток – теж буде, але з іншим функціоналом. У нас 6300 депутатів різних рівнів. І є можливість для людей, наприклад, подати заявку чи якимось чином написати про відкликання цього депутата. Ми ж прийняли в законі таку можливість, що партія може відкликати депутата. Але тут потрібна якась ініціатива від людей (якщо, звичайно, вони вважають, що цей депутат не працює).

– Я особисто вважаю, що цей підхід – “викликати людей на мітинг” – вичерпав себе ще 5 років тому. Це хіба для якоїсь картинки під Верховною Радою ніби грає роль. Але з точки зору довіри всередині партії – я не знаю. Мені здається, що це якесь абсолютно минуле століття…

– У нас будуть два формати участі в житті партії. Є члени партії, які або вже депутати, або якось хочуть бути залучені. І другий варіант – це прихильники. Це якийсь статус, але не членство, бо є…

– Саме так, бути залученими. Дійсно, багато людей просто не хочуть вступати в партію. Я вважаю, що це абсолютно нормально. Або ти хочеш бути партійним функціонером і рухатися нагору, використовувати це як соціальний ліфт; або ти не хочеш бути партійним членом з квитком, але бажаєш якимось іншим чином долучатися.

Окрім цього, ми однозначно будемо розвивати ще два напрямки. По-перше, молодіжку. І тут ясно, що нам точно не треба виховувати маленьких бюрократів з партквитками. Воно має бути більш неформально. В тому числі і для соцмереж. Бо, однозначно, створення своєї мережі ботів – не наш шлях.

– Я думаю, що структурно там будуть якісь функціонери в секретаріаті. Їх підберуть, але загалом у нас цю тему у Верховній Раді курирує Олександр Савченко, автор закону про молодіжну політику. Він сам до цього працював і в політиці, і у фестивальному русі, концертній діяльності. Він з молоддю завжди пов’язаний.

– Ми точно будемо розвивати напрямок об’єднання жінок у політиці, в нашій партії.

-Дискусію про зміну ідеології почали неназвані джерела і анонімні телеграм-канали (посміхається). Якихось кардинальних змін не буде. Та і для чого? Політичний центризм – це ж не компроміс між правим і лівим крилом, а позиція, яка з одного боку, відкидає усі крайнощі, а з іншого – застосовує ті способи вирішення проблеми, які пасують до конкретної ситуації.

Центристи вільні від ідеологічної зашореності, але мають стратегічну мету, яку втілюють за допомогою різних інструментів. У нашому випадку ця мета – побудувати країну, де у кожного є можливості реалізувати свої мрії, реалізувати себе. Якщо розібратися – вона зовсім не є мрійництвом, вона дуже прагматична і розкладається на чіткі кроки, які ми вже робимо – від відкриття і легалізації тіньових ринків до забезпечення рівних можливостей, полегшення кредитування. Зрозуміло, що далеко не всі підвалини ще створені. Але й ми ще не завершили каденцію.

– Я дозволю собі питання алаверди: а ви бачили якусь партію влади, у якої після 1,5-2 років зростали рейтинги? Бачили іншу динаміку.? Це абсолютно природній процес, коли є пік підтримки і є люди, які розчаровуються, що не занадто швидко йдуть зміни.

Ми навіть коли робили соціологічні дослідження про те, скільки ви готові чекати, то 30% людей сказали: не більше року. Зрозуміло, що коли накладається епідемія і економічна криза, падіння економіки, яке з цією епідемією пов’язане, – це не надто радісний фон. Деякі речі ми відклали, зокрема, і через пандемію. Наприклад, велика приватизація буде реалізована тільки у 21 році. Ми її в першому читанні проголосували, відновили. А вона ж мала починатися минулого року в цей же час.

– Позитивний ефект на місцях для місцевих виборів воно точно мало. Наприклад, коли я приїжджала на Тернопільщину, то говорили якраз про те, що зробили дорогу, яку не робили 20 років. Мені тато сказав: я не вірю, що ви її зробите взагалі…. А ми зробили.

– Я би їх розділила на кілька блоків. По-перше це ті рішення, які потрібні, щоб запустити структурні реформи. Наприклад, для того, щоб з 1 липня повноцінно запрацював ринок землі, потрібно ще прийняти кілька законів аграрного комітету. Найважливіший – це той, який передає землю громадам. Є такий блок пов’язаних законів. Наприклад, якщо говорити про гральний бізнес, то там перші ліцензії продаються, але необхідно ухвалити зміни до податкового кодексу, без яких цей ринок не запрацює повноцінно.

Так само і закон про інвестняню потребує змін до Податкового кодексу. Ці рішення є пов’язані між собою.

Далі однозначно будуть на порядку денному зміни до Конституції, які стосуються децентралізації. Бо все-таки треба зафіксувати у Конституції, що у нас є громади. Наразі у Конституції вони не прописані. Зараз районні ради до 1 липня передають майно… Фактично треба зафіксувати, що рівень районних рад уже не потрібний, бо є обласні ради, є ради ОТГ, всі перейшли на прямі міжбюджетні відносини. Це треба просто закріпити в Конституції.

Ще з конституційних змін однозначно на порядку денному – скорочення складу Верховної Ради до 300 депутатів. Тут складно прогнозувати, чи воно буде проголосовано, бо ми своїми силами не зможемо це зробити.

Потім – пакет про народовладдя. Є вже робоча версія про місцевий референдум. І тут треба бути дуже обережним із запобіжниками. Бо це прекрасний інструмент, але важливо щоб він не став приводом для локального сепаратизму. Взагалі інструмент абсолютно правильний, робочий. Мені здається, що проводити ці регіональні референдуми можна простіше і частіше, ніж загальнонаціональні, які коштують 2 млрд грн.

Окрім цього, має бути ухвалене сучасне, оновлене, медійне законодавство. Останні події якраз підкреслили, що воно потрібне і необхідне. Бо якби нормально працювало законодавство, ми б, може, не допустили такої ситуації в інформаційному просторі.

– Є законопроєкт про СБУ, дуже важливий. Його вже 3 скликання не могли проголосувати. Це рішення, яке позбавляє СБУ повноважень розслідувати економічні злочини, вриватися в ІТ-компанії, вкладати всіх на підлогу.

– Там є багато нюансів, які пов’язані з цим відділенням. Це дуже складна реформа. В першому читанні багато депутатів, і я в тому числі, пішли на компроміс, розраховуючи, що відповідні правки будуть внесені в другому читанні. Ми зараз з вами спілкуємося – а тим часом за 10 хвилин починається робоча група. І у мене, як у представника інформаційного комітету – отакенний список правок…

– Дострокові вибори, може, “Європейській солідарності” чи ОПЗЖ вигідні, але точно не нам. Як то кажуть – треба згуртуватися і лупати сю скалу, бо такі шанси, як у нас, історія дає не часто. А роботу ми плануємо навіть не на місяці, а фактично на роки – скоро буде представлений план Національних проектів, які виконують програми Президента і партії. Частину, звісно, ми вже виконали. Але ще більше залишилось. Коли усі будуть зайняті справою, то і чутки розвіються самі собою.

Источник: censor.net
Вам также может понравиться