Суд MH17 — презентація прокуратури про розслідування (частина перша)

Після перерви, що тривала з 23 березня 2020 року, відновилися засідання Окружного суду Гааги, що розслідує справу про збиття літака MH17 Малайзійських авіаліній.

Протягом 2,5 днів — з 08 по 10 червня 2020 року — сторона обвинувачення презентувала в суді розслідування та опис доказів.

Це — перша частина опису цієї презентації, про оцінку подій на сході України, які передували катастрофі та про криміналістичні дослідження. Далі буде про розслідування телекомунікацій, свідків, фото та відео, цифрових даних, радарів та супутникових даних, опис розслідування різних сценаріїв (включно з поясненням, чому це не була українська ракета).

Мета презентації — представити публіці та суду розслідування, яке було проведено, щоб суд міг вирішити, чи розслідування було повним, і чи справа готова для вирішення по суті. На цій стадії судового розгляду не буде показано всі докази, які є у справі, і не буде остаточних тверджень про доведеність обставин — це буде робитись під час розгляду справи по суті і після того, як сторона захисту зможе надати свої докази та позицію. Причинно-наслідкові зв’язки подій та різні їх сценарії, рішення, що приймались під час розслідування, типи та джерела доказів, дослідження, які виконувались, розслідування операцій системи БУК, розслідування індивідуальних ролей обвинувачених — все це кілька днів описувалось прокурорами. Відео з виступами прокурорів 8–10 червня опубліковані на офіційному сайті прокуратури. Всі фото у цьому матеріалі — з відео виступів прокурорів.

На час катастрофи на сході України була воєнна зона, в межах якої тривав збройний конфлікт між урядом України та озброєними групами. З лютого 2014 року урядові будівлі в Донецьку та Луганську були захоплені, і утворились озброєні групи. Ці групи оголосили незалежність від України та мету приєднатись до складу Російської Федерації. Ці групи почали використовувати структуроване насилля проти компетентної влади та цивільних, які не симпатизували такій меті. Члени таких груп у медіа та у файлі справи називаються сепаратистами. Багато з бійців так званих “ЛНР” та “ДНР” не є українцями, а є росіянами, які спеціально приїхали до України для такої діяльності. Тому термін “сепаратисти” не є вдалим, але у справі його використано для позначення озброєних комбатантів, які воюють проти українських збройних сил.

7 квітня 2014 року проголошено створення “ДНР” на чолі з так званим “прем’єр-міністром” Олександром Бородаєм та з різними елементами в структурі. Обвинувачений Ігор Гіркін в травні 2014 року був призначений “міністром оборони” та став головнокомандувачем “ДНР”. Так само в Луганському регіоні було проголошено “ЛНР”. “ДНР” та “ЛНР” контролювали та контролюють кілька регіонів на сході України, і Російська Федерація відіграла та продовжує відігравати в цьому важливу роль.

Ці “народні республіки” не є визнаними міжнародним співтовариством і не можуть мати законних збройних сил. Уряд України розпочав антитерористичну операцію для роззброєння цих комбатантів та звільнення територій. Бої відбуваються в районах Донецька та Луганська й зараз, іноді з перервою на припинення вогню.

На карті показано зони, які на першу половину липня 2014 року, відповідно до домовленості “ЛДНР” та України, були під контролем “народних республік”. І ці кордони постійно були під атакою військових сил України.

І місце падіння уламків, і місце запуску ракети на момент катастрофи були під контролем “ДНР”.

Також маршрут, яким рухався БУК до місця запуску ракети, проходив через зону під контролем “ЛНР” та “ДНР”.

В матеріалах справи є детальний опис стану збройного конфлікту перед катастрофою та інформація з відкритих джерел та зібраних доказів про те, хто приймав рішення в “народних республіках” та хто їх виконував.

Окремо розслідування приділило увагу впливу РФ на ці події та питанню, чи може бути імунітет від кримінального переслідування у обвинувачених. Також досліджено збиття військових літаків перед катастрофою MH17 та потребу “ДНР” у протиповітряній обороні.

Для підтвердження доказів слідство дотримувалося трьох принципів:

– досліджувати зв’язки та надійність всіх індивідуальних джерел, наприклад, шляхом співставлення різних телекомунікаційних даних, фото та відео;

– результати описані у взаємозв’язку з іншими матеріалами справи: криміналістичними знахідками, свідками, сателітними даними, з розслідуванням альтернативних сценаріїв. Всі докази можна порівняти у контексті з іншими;

– докази та свідчення були піддані сумніву щодо надійності, і тому шукались інші докази. Наприклад, як альтернатива збиття літака певним типом ракети системи БУК було досліджено сценарії запуску з винищувача, з іншого місця чи іншою стороною конфлікту — збройними силами України.

Місце падіння уламків було в конфліктній зоні під контролем “ДНР”, і це мало надзвичайний вплив на те, що можна і не можна було розслідувати.

Представники ОБСЄ, DSB, міжнародної місії з репатріації та журналісти були з дозволу та під наглядом “ДНР” допущені до уламків. При цьому треба розуміти, що поряд тривали артилерійські бої, і були випадки взяття заручниками, в тому числі, міжнародних спостерігачів та журналістів. Такі умови дуже ускладнили розслідування та дослідження уламків. І тільки літом 2015 року більш вільно змогли виконувати кримінальні слідчі дії на місці падіння літака. Заважали не тільки військові умови на місці, а й постійні перешкоди слідству зі сторони Російської Федерації, в тому числі шляхом залякування свідків чи відсилання до сфальсифікованих доказів або таких, яких зовсім не існувало. Наприклад, у прокуратури є докази, що деяким людям, які давали фальшиві показання чи докази, платила Російська Федерація.

Першим пріоритетом на місці падіння уламків було впізнання жертв та вивезення тіл. Все це відбувалось з допомогою ОБСЄ, було кілька місій репатріації, тіла вивозили через Харків, 2 жертви так і не вдалось впізнати. Криміналістичні дослідження, включно з пошуком доказів та уламків у тілах жертв, проводились в Нідерландах національною командою криміналістів.

Другим пріоритетом було авіаційне розслідування причин катастрофи, яке проводила Голландська рада безпеки (DSB), і в якому приймали участь Австралія, Малайзія, Україна та Російська Федерація.

DSB отримала доступ від “ДНР”, збирала та транспортувала уламки літака з листопада 2014 по травень 2015 року.

У зв’язку з такими пріоритетами у 2014 році криміналістичних досліджень на місці падіння літака не проводилось. А у травні 2015 року, коли тіла та уламки були знайдені та транспортовані до Нідерландів, сенсу в криміналістичних дослідженнях на місці знаходження уламків не було. Однак, у червні 2015 року невеликою командою голландських криміналістів проводились дослідження на потенційних місцях запуску ракети та щодо телекомунікаційних систем. Але всіх цілей такого дослідження неможливо було досягнути через ризики внаслідок триваючих військових дій. Водночас, дуже багато досліджень було виконано в Нідерландах, Україні та Фінляндії. Звіт про такі дослідження та всі висновки експертиз додані до файлу справи.

Перед криміналістами стояли такі запитання. Чи був вибух? Якщо так, то на борту чи за бортом літака? Яка зброя була використана: повітря-повітря, земля-повітря, якого саме типу? Яке було місце запуску? Відповіді на ці запитання давали виключно шляхом експертного аналізу матеріальних доказів, зібраних на місці падіння літака — уламків літака, тіл жертв та особистих речей пасажирів. Тобто, показання свідків чи відео та фото, переговори — не були джерелом для пошуку таких відповідей. Тому висновки щодо таких питань отримані з незалежних об’єктивних доказів та можуть використовуватись як тест для інших доказів — показань свідків, фото, відео тощо. Ці питання також були предметом розслідування авіаційної події DSB. Уламки та особисті речі пасажирів належним чином збережені та можуть бути додатково досліджені.

Прокуратура розуміє, що обговорення дослідження тіл принесе біль родичам жертв, однак мусить включити його у презентацію, адже для розслідування це має неабияке значення.

При дослідженні тіл основне питання перед криміналістами було — чи є щось, що не очікується при падінні літака з такої висоти? Якщо є, то таке тіло чи об’єкт у ньому досліджувався далі. Такі дослідження проводились у чотирьох місцях в Нідерландах та кількох місцях в Україні у 2014–2019 роках, у Фінляндії в 2015 році, а також в Бельгії, Австралії та Малайзії. Тобто, працювало багато різних експертів з різною експертизою — як окремо, так і спільно.

Тіла сканували для виявлення металевих предметів. Потім відділяли і сортували знахідки, і якщо їх можна було пояснити, направляли тіла для впізнання. Якщо тіла потребували додаткової експертизи — проводилось повторне сканування, яке дозволяло розрізняти різні типи металу. Тоді в окремих випадках приймалось рішення про повне детальне дослідження тіл. Уже в 2014 році були зроблені важливі знахідки в тілах екіпажу, їх одразу були захистили та зберегли для подальших досліджень.

Особисті речі пасажирів теж спочатку проходили сканування. Наприклад, у речах з верхньої лівої частини фюзеляжу було знайдено те, що не повинно там бути. Ті речі, які не потребували подальшого дослідження — чистили та повертали родичам. Частинки були також знайдені в речах екіпажу, досліджувались навіть заповнені документи щодо підготовки до польоту.

Все, що не є частиною літака чи речей пасажирів та екіпажу, виокремлювали та називали “стороннім матеріалом”.

У засіданні 8 червня було показано фото та відео різних процедур.


Ось приклад форми для оцінки уламків:

Також збирались різні матеріали і перевірялись на наявність залишків вибухівки:

Фото пошкоджень:

Фото порівняння стану уламків на місці падіння та після транспортування, які виконувались малазійськими експертами (у справі звіт з 1170 такими фотографіями):


В Україні досліджувались, наприклад, типи ракет — м. Малин, жовтень 2014 року. Ракети старшого типу 9M38 та новішого типу 9M38М1 були розібрані на 4 частини: носова частина, боєголовка, моторна секція, хвостова частина.

Далі в Шостці ці частини були досліджені:

Виявилось, що обидві ракети мають боєголовку одного нового типу з номером 9Н314М. На фото також видно металеві частинки (серед них так звані “метелики”), які вивільняються після вибуху боєголовки та на великій швидкості пробивають літак.

Також в Шостці спалювали пальне ракети, продукти горіння та ґрунт зібрали для порівняльної експертизи.

В Малині з носової частини (автопілот, система наведення) також відібрані зразки для порівняння:

В листопаді 2014 року в Данилівці досліджували український “Бук” та систему запуску:

В Фінляндії у 2015 році досліджували ракету типу 9M38М1, виконали тривимірне сканування та детонування (для виявлення траєкторії, швидкості, місць та форми ураження від боєголовки на алюмінієвих пластинах, встановлених навколо ракети):

Але у Фінляндії не все вдалося зафіксувати якісними фото та відео. В 2016 році в Україні голландські, бельгійські та українські експерти розібрали ще 3 ракети 9M38М1. В Шостці їх детонували і отримали дуже якісні знімки та відео. Окремо провели тест боєголовки, окремо — цілої ракети:

Вибух боєголовки:

Вибух цілої ракети (в літаку та тілах уламки не тільки від боєголовки):



А ось як збирали зразки продуктів горіння в Україні:

Прокурор кілька разів наголосив на тому, що полум’я тривало до 15 секунд дуже інтенсивно та шумно, спочатку продукуючи білий дим, потім чорний. Ця інформація має значення для встановлення місця запуску ракети.

Реконструкція та аналіз показали, що пошкодження були сконцентровані в лівій передній частині кабіни пілотів — сотні великих та малих отворів.

Експерти дійшли висновку, що сторонні об’єкти утворили отвори ззовні всередину літака. І такі ж отвори від сталі були на зразках алюмінієвих пластин від вибуху цілої ракети в Шостці.

Частини сторонніх матеріалів, які знайшли в уламках, документах пілотів — всього 341 металевий фрагмент (значна кількість — в носовій частині літака).

Добре впізнавана форма “метелика”:

За інформацією, в тому числі, РФ — “метелики” є тільки в новій боєголовці 9Н314М:

Інші фрагменти, які не є частиною літака, наприклад, частина ракети, знайдена в рамі лівої частини кабіни пілотів:

Ліве крило:

На таких сторонніх матеріалах також було знайдено фарбу, яка порівнювалась з референтними українськими ракетами.

В тілах членів екіпажу було знайдено 29 сторонніх металевих фрагментів, включно з “метеликом” в тілі капітана з відповідним вхідним отвором, де були частинки скла від кабіни літака (з бортових самописців відомо, хто з членів екіпажу був у кабіні в момент вибуху):

Експерти окремо вивчали ймовірність малої кількості “метеликів” (знайдено тільки два) в уламках та тілах жертв. Фрагменти з боєголовки змінюють вагу, форму, та не всі попадають в літак. Оскільки інші частинки з боєголовки (ромби, квадрати) не можуть важити більше 2,5 грама, то всі ті, які важать більше, і є “метеликами”, що змінили форму після вибуху. Таких знайдено ще 16 з 317 фрагментів. Тобто, є 2 впізнаваних “метелика” та 16 (може, й більше, якщо включати вагу від 2,1 грама) невпізнаваних, визначених за вагою. Враховуючи те, що не всі уламки були знайдені, можливі втрати при транспортуванні, зміну форми після вибуху — це цілком допустима кількість уламків.

Частини ракет, які порівнювались:


Коли все порівняли та проаналізували, то виявили значно більшу схожість саме з новим типом ракети 9M38М1 та боєголовки 9Н314М.

Різні експертні організації розраховували можливе місце запуску ракети, в тому числі й російські. Використовували різні дані — кут ураження, швидкість, місце падіння уламків, дані бортових самописців та іншу інформацію. Російський виробник стверджував, що запуск міг бути тільки з району с. Зарощенське. Голландськими експертами з Національної аерокосмічної лабораторії (NLR) та бельгійською Королівською військовою академією (RMA) було визначено, що такі пошкодження могли бути спричинені системою БУК тільки з зон в районі Сніжного:

Таким чином, узагальнені результати криміналістичних досліджень такі:

  • вибух був, і він стався ззовні літака всередину;
  • було використано ракету системи БУК типу 9M38М1 з боєголовкою 9Н314М;
  • місце запуску ракети — район Сніжного, не Зарощенське.
Источник: censor.net.ua
Вам также может понравиться