Троєщинський міст не вестиме на Троєщину? Або чому протестують жителі Русанівських садів

Подільсько-Воскресенський міст, яким має пройти довгоочікуване метро на Троєщину і який має розвантажити рух між двома берегами Києва, добудують вже цього року. Із такою заявою виступила київська влада…. Роботи справді активно ведуться. Однак досі відкритим лишається питання, яка точка стане кінцевим пунктом для мосту, тому що наразі ніхто не бачив остаточного проєкту.

Тим часом планується будівництво транспортних розв’язок у рекреаційній зоні урочища Горбачиха і на Русанівських садах. На останніх значно розширять дорогу, через що доведеться знести кілька рядів приватизованих будинків. Це наштовхує мешканців Русанівських садів на думку, що вони отримають величезну магістраль, яка замість розвантаження руху на Московському мосту зробить величезні затори на Лівобережній.

Тимчасом жителі Троєщини впевнені, що міст таки дійде до них, а русанівці своїми протестами не пускають омріяне метро у їхній район. Тому в соцмережах, зокрема, можна бачити такі діалоги і звинувачення:

Мешканці Русанівських садів і Лівобережної наполягають на протилежному: вони не проти мосту, який за проєктом має йти транзитом повз їхні сади. Вони прагнуть не допустити встановлення з’їздів з мосту до урочища Горбачиха і до їхніх садів, оскільки вони спричинять транспортний колапс і сприятимуть фактично знищенню приватного сектору.

Коли міст із Подолу на Лівий берег планували у кінці 80-х років, то він мав проходити північніше за Русанівку і Воскресенку. Однак за кілька десятиліть замороження проєкту та активної забудови у різних районах Києва по суті єдиною вихідною точкою на правому березі лишається частина Подолу за Поштовою площею. Через забудову практично немає вибору, де облаштувати міст і на лівому березі.

Зараз напрямок мосту фактично пролягатиме за проєктом 1993 року – від вулиці Межигірської на правому березі до бульвару Перова і вулиці Сулеймана Стальського на лівому. Це у відповідь на запит Цензор.НЕТ підтвердили у Департаменті містобудування та архітектури КМДА. Проєкт двічі перезатверджувався, у 2012 і 2016 роках.


Як переконують мешканці Русанівських садів, про те, що з’їзди вестимуть на Горбачиху і на їхній масив, вони дізналися випадково – на громадських слуханнях у КМДА у червні 2019 року.

Громадська активістка Олена Фатєєва наголошує, що громада Русанівських садів не давала дозволу на облаштування з’їзду:

“Коли проєкт презентували нам, то цих з’їздів не було. Я тоді ж порушила питання: якщо відбуваються слухання щодо корекції лівобережних підходів і з’їздів, то чому не залучена громадськість Микільської Слобідки та Русанівських садів? І в КМДА зробили ще одні слухання з цього приводу. Їхнім результатом став висновок про те, що громадськість Дніпровського району проти з’їздів на територію заказника Горбачиха та Русанівських садів.

Далі від КМДА не було ніякої комісії, прислали відписку, що з’їздів тут не буде, а просто зроблять проїзд, який з’єднуватиме дві частини Русанівських садів. Тоді ж проголосували за створення заказника на всій території Горбачихи”.

У соцмережах збереглися фото і відео з тієї зустрічі. Там КМДА презентувало затверджений проєкт без з’їздів.

Однак сьогодні мешканцыв поставили перед фактом, що через Русанівські сади пролягатиме нова магістральна дорога.

За рік з часу повноцінних слухань в КМДА активісти намагалися врятувати урочище Горбачиха, яке часто називають Київською Амазонією. За Генпланом воно цілковито мало піти під забудову. Природозахисники розробили та подали на затвердження план перетворення Горбачихи на заказник та надання йому охоронного статусу.

Громадські активісти розповідають історію, за якою в КМДА зробили підтасовку документів, через що половина урочища лишилася у планах під забудову. Вони підозрюють, що з’їзди там будують з єдиною метою – організувати розв’язку для майбутнього ЖК “Перлина Дніпра”, яку будує компанія KAN Development колишнього заступника Кличка Ніконова.

“Ми подавали в Комісію КМДА з екології обґрунтування про створення заказника. Вони ж підклали замість наших обґрунтувань інше – на половину території. Ми не знали про підміну. Я тиждень сиділа у тодішнього очільника екологічного департаменту Мальованого, ми з його юристом Інессою вибирали всі ділянки. І я в повній впевненості подавала обґрунтування, що ми передаємо документи на 100 гектарів. Проєкт віддали на розгляд земельної комісії, і вже за їхнім висновком було інше рішення з меншою кількістю землі. Вони навіть не видають наше первісне обґрунтування з печаткою.

Але усно мені сказали, що частину, на якій будуватиме Ніконов, вони не можуть віддати під заказник. Я попросила оформити це письмово. Ми намагалися отримати проєкт, щоб побачити, що вони все-таки там будують, але досі так його і не бачили”, – розповідає Фатєєва.

Наразі активісти подали скаргу у Раду Європи на порушення Віденської екологічної конвенції

Міська влада коментує проблему обмежено, посилаючись на раніше опубліковану інформацію та затверджений проєкт. Так, у наведеній вище відповіді КМДА немає інформації про з’їзди на Русанівські сади і Горбачиху.

Офіційною позицією влади можна вважати коментар заступниці керівника КП “Київгенплану” Тетяни Нечаєвої, який вона у червні подала у вигляді серії відеороликів. Вона повідомляє:

“У Генплані-2020 передбачалося знесення Русанівських та Воскресенських садів під будівництво житлового масиву до лінії залізниці і громадського центру. Між житловим масивом і прибережною зеленою зоною планувалося будівництво нової магістралі і громадського центру. Збереження зеленої зони планувалося тільки у прибережній смузі протоки Дніпра та урочища Горбачиха, між проєктною магістраллю та Русанівською протокою.

За її словами, багаторівнева транспортна розв’язка була передбачена Генпланом:

“Рішенням Київради у 2007 році земельна ділянка площею 29,5 га в урочищі Горбачиха була передана ТОВ “Будівельний міжгалузевий альянс” під житлово-громадську забудову. Були внесені зміни до Генплану-2020 та програми розвитку зеленої зони міста Києва щодо переведення території зелених насаджень до зони житлової громадської забудови. Тобто це було зроблено до ухвалення Київрадою рішення про розробку нового Генплану у 2008 році.

Решта території, на південь від мосту, площею 47,5 га Горбачихи за новим генпланом належить до зони зелених насаджень загального користування і пляжної зони”.

Збереження Русанівських садів Нечаєва називає досягненням і кроком назустріч громаді.

Транспортний інженер, фахівець у галузі транспортного аналізу та планування Віктор Петрук зауважує, що Нечаєва сама собі суперечить.

“З одного боку, вона говорить, що рішення Київради 2007 року щодо майбутньої забудови північної частини Горбачихи (де має бути ЖК “Перлина Дніпра”) є обов’язковим для виконавців Генерального плану. Але разом з тим вона говорить, що є рішення Київради про забудову південної частини Горбачихи, однак цю частину вони відстояли як рекреаційну зону. То коли вона говорить правду – коли каже, що змушені підкоритися рішенню попередніх Київрад, чи тоді, коли говорить, що можна ігнорувати це рішення, лишаючи рекреаційну зону? Адже за Генпланом обидві частини Горбачихи відведені під забудову, то чому одну дають під забудову, а в іншій – формують рекреаційну зону?”.

Проєкт ЖК “Перлина Дніпра”.

У разі проходження магістралі через Русанівські сади має бути відселено близько 144 дворів. За словами Петрука, нині червоні лінії проходять по вулиці Євгена Маланюка, яка розміщена між Центральною Садовою і Шептицького. Там з’явилися широкі червоні лінії (до 40 метрів), як під широку магістраль.

На Центральній Садовій червоних ліній наразі не затверджено з тієї причини, що юридично її як вулиці не існує. Однак на неї чекає доля вулиці Маланюка. Це означає, що вздовж вулиць будуть знесені обабіч щонайменше по одному ряду забудов.

Відселення викликає острах і питання з огляду на неприємний досвід тих мешканців Русанівських садів, через ділянки і оселі яких міст проходить безпосередньо і яких відселили раніше. Людей виселили з чорнозему на піщані ґрунти Биківні та в дачних селищах за Києвом, без комунікацій і облаштованого житла, а отримана грошова компенсація не достатня для повноцінного будівництва. Будинки, які пообіцяло добудувати місто, відселені мешканці добудовували самотужки.

Опори мосту в районі Русанівських садів сьогодні.

Найбільшим сигналом майбутнього транспортного колапсу і знищення садів Віктор Петрук називає те, що, декларуючи збереження садів та садівництва, КМДА тут фактично будує інфраструктуру за тими нормами, якби тут була багатоквартирна забудова. Він переконує, що ще кілька років тому КМДА мала шанс прийняти максимально вигідний проєкт і для міста, і для громади – якби дійсно мала плани економити кошти та лишати тут присадибні ділянки.

Петрук є автором передпроєктних пропозицій щодо корегування лівобережних та правобережних підходів Подільського мостового переходу. Ці пропозиції в КМДА були подані у 2016 році. У квітні 2017-го було виїзне засідання транспортної комісії КМДА, і було доручено Дирекції будівництва шляхо-транспортних споруд замовити ТЕО. Однак ця робота була два роки саботована. У квітні 2019 року вийшло розпорядження КМДА, яким Кличко зобов’язав реалізувати це ТЕО, однак досі воно не виконане. Тобто КМДА мала 4 роки, щоб, не затримуючи будівництва мосту, розробити прийнятні для всіх зміни.

“Якщо на Центральній Садовій з’явиться з’їзд з Подільського мосту, то Русанівські сади на цьому закінчаться. Ця територія буде швидко урбанізована. За чинним Генпланом Русанівські сади потрапляли під громадсько-житлову забудову. І через це на мосту були передбачені 2 станції метро. Одна на Горбачисі, а інша на Центральній Садовій. Але в 2011 році Генплан під тиском громадськості змінили, і там знову передбачається садибно-садове господарство. Але інфраструктура, яку малювали під багатоквартирну забудову, лишилася. Там за нормативами має бути лише одна станція метро”.

“Тому в моєму проєкті з’їздів не було ані на Дамбову, ані на Центральну Садову”, – додає він.

Пропонований проєкт скорочує вартість будівництва на 2,5 мільярда гривень. Також скорочує на кілька років термін будівництва мосту. За словами Петрука, за нині реалізовуваним проєктом міст ще будуватимуть років 5. По-третє, пропонований ним проєкт рятує озеро Радунка, нині є проєкт надання йому охоронного статусу.

“Та головне, що це покращує транспортне сполучення, – вважає експерт. – За такої схеми щорічні транспортні втрати міста зменшаться приблизно на 300 мільйонів гривень. Тобто з точки зору монетизації вигоди ця концепція є більш дієвою, ніж затверджений проєкт. Тому для громади і міста це самі плюси. Однак це зробить нещасливими певних людей. Тому місто фактично блокує реалізацію цих ініціатив”.

Проєкт передбачав з’їзд вздовж залізниці по вулиці Дамбовій. Він вже не може бути реалізований, тому що в зоні берега з’явилася низка забудов. Тому в проєкті Генплану до 2040 року цієї вулиці як магістральної вже немає.

вважає, що колись міст таки піде на Троєщину. Це станеться ближче до 2037-2040 року, коли обіцяють пустити омріяні станції метро, зокрема “Райдужну”.

“Але нинішній проєкт, – підкреслює він, – не передбачає жодних з’їздів на Троєщину. З’їзди на Троєщину могли б з цього мосту з’явитися, якби місто прийняло результати техніко-економічного обґрунтування, розробленого у 2016 році. За ними передбачалося, що міст передовсім мав піти на бульвар Алішера Навої. Усі розрахунки свідчать про те, що транспортний попит у 60% формує саме цей бульвар. А на другу чергу мав піти на Троєщину. До речі, Троєщина формуватиме лише 17% трафіку на Подільському мосту. Ще 23% мав би дати з’їзд вздовж залізниці. А оскільки місто реалізовує старий проєкт, який передбачає перехід озера Радунка і виїзд на улицю Стальського, то жодного мосту на Троєщину найближчим часом не буде”.

Незалежний експерт з галузі містобудування, колишній заступник головного архітектора Києва Віктор Глеба вважає, що троєщинцям не говорять правди, вводячи їх в оману. Наразі про хід мосту на Троєщину в принципі не йдеться, а міська влада веде міст у непотрібному напрямку, тому що їй необхідно показати успіхи перед виборами.

“Транспортна розв’язка, яку по-простому називають з’їздом на Русанівські сади, не була передбачена проєктом. По-друге, не відповідає Генеральному плану міста Києва – ані новому, проєкт якого не затверджений, ані чинному, що діє до цього року. У чому причина? У тому, що Кличко не встигає добудувати міст на Троєщину. І він вирішив з мосту з’їхати на вулицю Центральну Садову на Русанівських садах й проїхатися у костюмі Діда Мороза на метро “Лівобережна”. Якщо ви подивитеся на карту, то вулиця Центральна Садова від виїзду з мосту – це південний схід від Троєщини, на яку мав би вести цей міст. Тобто Троєщина розміщена на півночі, а Віталій Кличко, відкриваючи цей міст через пів року, їхатиме на південь.

Мало того, Центральна Садова офіційно не є вулицею. Це просто квартальний проїзд між дачними земельними ділянками, жодного статусу вулиці у жодному документі вона не має. Тому заяви чиновників, які вже багато років заробляють на ремонті доріг, не мають нічого спільного з ситуацією, яка насправді склалася. Йдеться про самочинне будівництво транспортної розв’язки Подільсько-Воскресенського мостового переходу, і це суперечить Державним будівельним нормам, Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” та іншим законам.

Всупереч затвердженим документам замовник будівництва мосту підготував іншу документацію і зараз намагається зламати громаду Русанівських садів через коліно. Громада чітко акцентує, що весь цей хаос із транспортними розв’язками і з’їздами пов’язаний лише з однією метою – ця розв’язка будується для того, щоб забезпечити забудову урочища Горбачиха житловим комплексом “Перлина Дніпра”. Колишній профільний заступник і друг Кличка Ніконов організував і впроваджує проєктно-інвестиційні рішення із забудови урочища Горбачиха, що дорівнює знищенню рекреаційної території. Саме задля комунікацій цього комплексу роблять транспортні розв’язки всупереч Генплану і затвердженим проєктним рішенням. Дозволів на будівництво цих з’їздів нема. Тобто дії Кличка і його банди треба кваліфікувати як підробку документів і використання службового становища в інтересах третіх осіб. Я озвучував це під запис Національній поліції, але результат дорівнює нулю, тому що всі зацікавлені”.

Тим часом міський голова Віталій Кличко наголошує, що мешканці Русанівських садів чинять супротив будівництву об’єкту загальнодержавного значення, “нехтуючи інтересами громади столиці”. Він робить акцент на тому, що по Центральній Садовій їздить техніка, яка підвозить матеріали для будівництва, і це заважає спорудження мосту.

“Дійшло до того, що деякі мешканці Русанівських садів стверджують, що ця земля і дорога по вулиці Центральна Садова, яка використовується під будівництво, належить до їх приватної власності і, мовляв, згідно постанови уряду є заборона на проїзд дорогою місцевого значення великовагової техніки”.

Мер додає, дорога по Центральній Садовіа також вулицях, Залізнична та Дамбова, відповідно до Генплану Києва до 2020 року, та до проєкту нового Генерального плану, належить до автомагістралей районного значення, а щодо правової власності, то ці вулиці знаходяться в комунальній власності міста.

“Місто не може зупинити будівництво мостового переходу на догоду групі людей. Цей міст – важлива магістраль для кількох мільйонів мешканців столиці і є об’єктом загальнодержавного значення”, – наголосив Кличко.

Мета КМДА, за його словами, – “до кінця року запустити автомобільне сполучення новим мостом і приступити відразу до будівництва метро на Троєщину”. Тобто говорячи про сполучення з Троєщиною мерія має на увазі саме метро, а не автомобільні комунікації. Кличко неодноразово заявляв, що будівництво метро на Троєщину – це питання 5 років.

При цьому раніше перший заступник Київського міського голови Микола Поворозник заявив про те, що Подільсько-Вигурівську лінію метрополітену потрібно починати будувати, з’єднавши між собою станції “Вокзальна”, “Лук’янівська” і “Тараса Шевченка”, які мають стати основою переходу між станціями на новій лінії.

Питання того, як у проєкті з’явилися мгістральні з’їзди на Горбачиху і на Русанівські Сади у КМДА не коментують. Однак нагадують про меморандум, що був підписаний між громадою і замовником будівництва. Та наразі він не працює.

Глєба наголошує, що КМДА намагається зіткнути лобами жителів Троєщини і Русанівських садів – роздуваючи тезу про те, що останні, нібито, виступають проти мосту на Троєщину. Поліція через кримінальні провадження проти активістів намагається зламати волю русанівців і сприяти будівництву.

За фактом протестів, які відбувалися у червні, поліція відкрила низку кримінальних проваджень проти активістів за перешкоджання будівництву. Своєю чергою вони наголошують, що їхньою метою є змусити київську владу діяти в межах закону, і будувати міст згідно з затвердженим проєктом, а саме без з’їздів на Горбачиху та Русанівські сади.

Источник: censor.net.ua
Вам также может понравиться