Вісім історій учасників Революції Гідності, які свідчили у справі Лукаша

Вибите око, прострелена щока, розбита брова, струси мозку, зламані пальці, руки, ребра, розтрощене коліно, осколки гранат у різних частинах тіла, забої та гематоми – короткий перелік травм, зафіксованих судмедекспертами в учасників Майдану, які надавали свідчення впродовж чотирьох судових засідань у справі Лукаша у грудні минулого року.

Обвинувачений Владислав Лукаш – екскомандир полку харківського “Беркуту”. Його справу вже третій рік розглядає Дарницький суд. Лукаш фігурує в двох епізодах: протистояння з силовиками на вулиці Банковій 1.12.2013 та під час мирної ходи в Кріпосному провулку і на вул. Інститутській 18.02.2014. Владислав Лукаш звинувачується в перевищенні влади та службових повноважень, що призвело до тяжких наслідків. Наразі в суді якраз досліджуються докази таких тяжких наслідків – дають свідчення потерпілі, розглядаються результати слідчих експериментів з ними та експертизи тілесних ушкоджень.

Ілюстрація: Алевтина Кахідзе. Замальовки з судових засідань у справі Лукаша. Зображені Лукаш та його адвокат

Епізоди безчинства “Беркуту” на вул. Банковій і під час Мирної ходи – досліджуються в Дарницькому суді в межах однієї справи – одночасно.

Суддя Тетяна Щасна розпочала розгляд справи по суті в червні 2018 року. Перед тим, з весни 2016 (понад  два роки), справу Лукаша передавали з одного суду до іншого, суд повертав обвинувальний акт прокуратурі та розглядалися численні клопотання про відводи суддів.

Станом на грудень 2020 року в суді допитали лише 38 зі 174 потерпілих, які заявлені у справі. А ще – свідки, дослідження відеодоказів.



Ілюстрація: Алевтина Кахідзе. Замальовки з судових засідань у справі Лукаша

Обурені нічним розгоном студентів, 1.12.2013 тисячі українців вийшли на вулиці Києва першим Маршем мільйонів. О 12:00 колона мітингувальників рушила з Михайлівської площі вулицею Володимирською до парку Шевченка і далі – до Майдану Незалежності. Коли початок колони вже був на Майдані, її хвіст навіть не виходив з парку Шевченка. Міліція, яка заблокувала напередодні підступи до Майдану Незалежності, відступила. Частина людей рушила до Адміністрації Президента.

1 грудня Антон Черниш знімав події на Банковій. Разом зі своїми друзями він піднявся в напрямку Адміністрації Президента зі сторони Інститутської. В якийсь момент правоохоронці почали застосовувати сльозогінний газ, тому Антон, надихавшись його, відійшов у дворик Будинку письменників.

У післяобідню пору (близько 16:00) одна за одною відбулись 2 хвилі атаки правоохоронців. Під час першої в дворик зайшли декілька (2-3) силовиків у чорній формі. Вони попросили присутніх (до 10 осіб) стати вздовж стіни. Частину людей обшукали на наявність незаконних речей. Тоді ще нікого не били. Потім було чутно, що почалась атака на інших протестувальників, тому силовики з дворику пішли “до своїх”. Міліціонери рушили в сторону Адміністрації Президента.

Антон Черниш виліз на паркан, щоб краще бачити події та знімати їх на камеру. Через 10-15 хв. почалась друга хвиля атаки правоохоронців: мітингувальники відступили до Інститутської, правоохоронці почали зачистку двориків поблизу Адміністрації Президента.

Спершу силовики зачистили сусідній від Будинку письменників двір, пізніше, ймовірно, отримали наказ і пішли в дворик Будинку письменників для нападу.

“Я зрозумів, що якщо так залишусь [біля паркану], то мене заб’ють. Тому я спустився до сходів біля стіни. Міліціонер у шоломі та балаклаві підійшов та вирвав журналістське посвідчення. Потім схопився за камеру. Я намагався її захистити. За це отримав кілька ударів по пальцях, відірвався об’єктив. Міліціонер вирвав камеру. Потім він ще раз ударив по руці – об’єктив вилетів. Ударом по голові збив з мене шапку, потім було декілька ударів кийком по шиї та по нозі, я ледь втримався, щоб повністю не впасти. Присів. Він схопив мене за комір куртки та штовхнув у спину”, – розповів на слідчому експерименті журналіст Антон Черниш. Наслідком побиття стали перебиті пальці та численні забої різних частин тіла.

Фото: Дмитро Ларін. Потерпілому після сутички з силовиками надають домедичну допомогу. 1.12.2013 

Там же, біля Будинку письменників, перебував Олександр Остащенко – інший потерпілий, слідчий експеримент з яким досліджували 16 грудня:

Я бачив 2 хвилі “Беркуту”. Після першої в двір Будинку письменників забігли три міліціонери. Нас там було 5-6 чоловік. Ми підняли руки, сказали, що ми не несемо ніякої небезпеки, в нас мирна демонстрація. Нас не чіпали. Міліціонери пішли в сторону Адміністрації Президента.

“Потім була друга хвиля. Мене ніхто вже нічого не питав. Вони забігли в дворик і почали відразу бити кийками, ногами, руками по голові, по тілу, по чому завгодно. Мене скрутили двоє чоловік і вивели. Ми пройшли повз шеренгу “Беркуту”. Потім мене кинули в коло між правоохоронцями і сказали: “Бейте его”! І тут почалось. Правоохоронці били кийками, руками, ногами – абсолютно всім, чим можна було. В мене все тіло було синє. Не було місця, куди мене не били. Я думаю, що це був “Беркут”, – розповідав Олександр.

Це не просто слова протестувальника. Є відео затримання Олександра Остащенка. На 3 хв. 11 сек. видно, як Олександр підняв руки і показує, що не є загрозою, не чинить спротиву. І до нього підбігає міліціонер і починає його бити. Підбігає другий – і продовжує бити.

Є також відоме відео “На калєні, мразь”. Задокументовано, як ведуть Олександра і потім його та інших затриманих безжально б’ють “беркутівці”. Знущаються і б’ють – ногами, кийками. Б’ють людей, які лежать вниз обличчям на холодній плитці навпроти АП. Там також видно, як один із “беркутів” перевіряє ногою, чи Олександр живий.



Ілюстрація: Алевтина Кахідзе. Замальовки з судового засідання 16.12.2020

Далі вони почали з нами фотографуватись. Потім підійшли якісь люди і почали записувати наші особисті дані. Хтось викликав швидку. Приїхали лікарі, почали нас оглядати. Швидка сказала, що забирає нас в лікарню швидкої допомоги. В машині нас було 4-5 осіб і ще десь стільки ж “беркутівців”, – розповів Олександр Остащенко на слідчому експерименті.

Остащенко став одним із 9 так званих в’язнів Банкової: після жорстоких побоїв силовиками хлопців “офіційно” затримали в лікарні, повідомили про підозру у масових заворушеннях і обрали запобіжний захід – тримання під вартою. 

Силовики ведуть Олександра Остащенка, потім кидають на землю та б’ють

Паралельно з зачисткою двориків на Банковій, правоохоронці витісняли людей до Інститутської. Анатолій Степанов – фотокореспондент. У той час він ішов від Адміністрації Президента в сторону Інститутської – там якраз тривала бійка. Його наздогнав “Беркут”.

“Я кричав, намагався пояснити, що я преса, але це їх не зупиняло. Беркутівці далі мене били. Я забився в куток і закрив голову. В якийсь момент я почав непритомніти”, – розповів під час слідчого експерименту фотограф Анатолій Степанов.

Беркутівці збили його з ніг. Кийками, палицями та ногами вони били його по всіх частинах тіла, куди могли дістатись. Ударивши декілька раз, троє силовиків пішли далі, на їхнє місце прийшли двоє інших, які продовжили бити, поки хтось не зупинив їх.

Тисячі людей зранку 18.02.2014 зібрались іти до Верховної Ради, де депутати мали розглянути питання щодо обмеження повноважень президента. Від самого ранку силовики вже оточили урядовий квартал. Перехрестя вулиць Шовковичної та Інститутської перекрили трьома КамАЗами, з боку стояли автобуси з правоохоронцями.

Фото: Олександр Тимошенко. Мирна хода 18.02.2014 

Беззбройні мітингувальники заповнили Інститутську. Усі були обурені, що силовики перекрили прохід до ВРУ. Кілька хлопців були в касках, в основному в будівельних. Ще трохи було дерев’яних щитів. Там були сім’ї з дитячими візками. Ніхто не очікував, що вже скоро розпочнеться збройна атака.

Близько 12 беркутівці почали кидати гранати.

Відео 5 каналу “Беркут на даху стріляє людей”

“Я бачив, як з 4-го поверху будівлі [вул.Інститутська, 17/5] “Беркут” кидав гранати. Вони з даху цілили світлошумовими гранатами в мітингувальників. Там [на даху] хтось керував беркутівцями. Віддавав їм накази”, – свідчив у суді Володимир Єфімов.

Зі боку Шовковичної, з-за шеренги строковиків внутрішніх військ беркутівці кидали гранати та вели вогонь зі зброї зі снарядами нелетальної дії. Правоохоронці висовувались з-за машин для пострілів. Дві кулі влучили в ногу Володимира, ще одна – над лівим оком.

Почав горіти КамАЗ. Піднявся густий дим. Почувся сильний вибух. Тоді Юрій Руголь з дружиною розмовляли зі своїми друзями. Від вибуху Юрія контузило. Він побачив на нозі дружини кров. Виявилось, їй вибухом розрізало ногу. Самому Юрію уламки гранати поцілили в обидві ноги.

“Я дійшов до швидкої, але потім вийшов звідти. І дружині сказав не їхати в швидкій. Боявся, що правоохоронці знайдуть нас у лікарні, а потім арештують”, – розповів під час допиту в суді Юрій Руголь.

Юрія з дружиною на авто довезли до Будинку профспілок. Там же їм надали медичну допомогу. Пізніше лікарі наклали на рану дружини шви. Юрія прооперували. Щонайменше 6 осколків гранати вилучили медики під час операцій (згідно з СМЕ – на ногах було 13 ран).

Інша світлошумова граната, кинута зі сторони силовиків, розірвалась біля Олександра Тирановця. Вибухом пошкодило коліно Олександра.

Потерпілий розповідає: “Я впав. Спереду був хлопець, він підхопив мене і перевів під руку на інший бік вулиці. Коліно сильно боліло. До мене підбіг медик, вколов знеболююче. Мене несли на носилках у профспілки, але дорогою зустріли швидку. В лікарні мене вже прооперували”.

Фото: Олександр Тимошенко. Медики надають допомогу пораненим 18.02.2014 

“Спочатку вибухи були досить звичної потужності. Але пізніше я зрозумів, що стали використовувати спецзасоби з посиленим зарядом, тому що звук вибухів став дуже гучним, майже як у бойових гранат”, – свідчив у суді Сергій Науменко.

Чоловік – колишній міліціонер. Він упевнений, що стріляли по натовпу саме беркутівці. Науменко зміг ідентифікувати їхні шеврони.

“Тут ранили 12-річного хлопчика, він разом з батьками стояв,” – розповідав під час слідчого експерименту потерпілий.

Сергій Науменко переконував жінок відійти в сторону, коли в нього самого поцілила куля. Від пострілу Сергія перекинуло. Куля потрапила в праве око та розірвала його. Чоловіка понесли в швидку. В перше авто занесли непритомного чоловіка, а в друге посадили Сергія та повезли в Жовтневу лікарню.

Ілюстрація: Алевтина Кахідзе. Замальовки з судового засідання 10.12.2020

Коли з’явились перші поранені, Катерина Десятник пішла в найближчу аптеку – за поворотом на вул. Садову. Там купила перекис та воду – найпростіші засоби для промивання ран. Коли вийшла з аптеки, то силовики вже почали відтісняти протестуючих. Жінок ближче до Шовковичної вже не пускали.

Катерина надавала допомогу іншим пораненим: промивала рани та перебинтовувала кінцівки. Люди приходили з травмованими руками, ногами та обличчям.

“Правоохоронці були в засідці. Навпроти Садової є будинок із кованим парканом. Вони в один момент вийшли звідти і пішли таким натовпом. Протестувальники побігли. Я бігла теж, але зрозуміла, що не втечу. Я не зможу бігти далі. Я притулилась до дверей. Бачу, що біжать правоохоронці. Не знаю скільки їх було. Мене вдарили кийком по спині. Потім удар по голові. Мені розбили брову, ніс та губу. Все затекло кров’ю і я думала, що в мене немає ока. Все заплило кров’ю”, – розповідала в суді Катерина Десятник.

Після зачистки на Інститутській залишилось багато поранених. Катерина Десятник побачила чоловіка в тяжкому стані. Ним виявився Тарас Більчук, якого беркут побив до струсу мозку і перелому черепної кістки. Катерина допомогла йому піднятись та дотягнула до швидкої.

Фото: Владислав Содель. Тарас Більчук та Катерина Десятник після побиття беркутівцями 18.02.2014

***

Упродовж грудня призначили п’ять засідань (4, 10, 16, 22 та 28 грудня). Одне з них зірвалося через те, що в Ковпаківському райсуді м. Сум не було світла. Обвинувачений Лукаш бере участь у засіданнях по відеоконференції звідти.



Ілюстрація: Алевтина Кахідзе. Замальовки з судового засідання у справі Лукаша 4.12.2020

Наступне засідання призначено на 12 січня 2021 року. Але на останньому засіданні (28 грудня 2020 року) захисник Лукаша Наталія Вознюк заявила, що не планує брати участі в судових засіданнях у справі під час січневого локдауну.

Ілюстрація: Алевтина Кахідзе. Замальовки з судових засідань. Зображена адвокат Лукаша – Наталія Вознюк

Жодних заперечень з цього приводу, на жаль, не висловила і прокурор Тетяна Сергеєва. Хоча дати наступних засідань призначили заздалегідь. А локдаун не передбачає закриття судів. І відпустка, на нашу думку, не є поважною причиною для неучасті. Тому можемо очікувати на зрив засідання, яке заплановане 12 січня 2021 року.

Источник: censor.net
Вам также может понравиться