Хто там у мери? Частина 3. Центр України

Поточні новини і прогнози виборчої кампанії: Полтава, Вінниця, Житомир, Чернігів, Черкаси, Суми, Кропивницький.

Читайте: Хто тут у мери? Частина перша. Захід України

Читайте: Хто там у мери? Частина друга. Схід і Південь України

***

У тому, як розгортаються мерські кампанії в обласних центрах центральної України, є багато спільного, але й чимало розбіжностей. Деінде боротьба і в другому турі обіцяє бути гарячою, в інших містах переможця великою мірою можна назвати вже зараз.

Наприклад, у Вінниці має статися щось надзвичайне, щоб завадити чинному міському голові Сергію Моргунову бути переобраним на другий термін. Згідно з вересневим опитуванням соціологічної групи “Рейтинг”, висуванця “Української стратегії” Володимира Гройсмана мають намір підтримати 72,9% тих, хто визначився та має намір взяти участь у виборах.

.info

Порівняйте з іншими кандидатами: за Сергія Борзова (голова Вінницької ОДА, висуванець “Слуги народу”) готові проголосувати – 5,8%, Віктора Бронюка – 4,8%, Сергія Кудлаєнка (“Європейська солідарність”) – 3,8%, Володимира Продивуса – 3,0.

Моргунова у Вінниці сприймають як продовжувача багаторічної справи Гройсмана часів його мерства. Діяльністю міського голови задоволені 76% опитаних, не задоволені – лише 14%. Конкурентам залишається лише мріяти про те,щоб завести до міськради кількох своїх депутатів. Саме для цього (а також щоб додати паблісіті своїй партії) багато хто і висуватиме свою кандидатуру на виборах міського голови – як, наприклад, це вже зробила нардеп від “Голосу” (і вінничанка за походженням) Олександра Устінова.

Втім, і у міськраді партія Гройсмана домінуватиме: за “Українську стратегію” мають намір віддати голоси 51,2%.

Міські успіхи дозволили “УС” “вивести в люди” дещо хвацький слоган.

Фото: Depo.Вінниця

Схожа (хіба що більш жвава) ситуація – у Житомирі, де, за вересневим опитуванням “Рейтингу”, чинного мера Сергія Сухомлина готові підтримати 64% тих, хто визначився та має намір взяти участь у виборах. Конкуренти – далеко позаду: 6,9% готові підтримати Віктора Євдокимова, 6,1% – Олену Розенблат, 5,9% – Наталію Леонченко, і 4,2% – Людмилу Зубко.

Якщо у цьому списку ви побачили знайомі прізвища у новому оформленні, вважайте, що не помилились: бізнес-леді (співзасновниця компанії “Фаворит”) Олена Розенблат – сестра того самого екс-нардепа Бориса Розенблата, колись обвинуваченого у “бурштиновій справі” від НАБУ. На вибори вона йде від партії Юлії Тимошенко – хоча в обласній раді є членом фракції “Рідна Житомирщина”. “Сьогодні, 16 липня, міському партійному активу “Батьківшини” була представлена Олена Розенблат – як затверджений у Києві кандидат у мери міста” – у цьому формулюванні видання “Depo.UA” відчутна іронія.

А от Людмила Зубко – дружина першого віце-прем’єра в уряді Гройсмана Геннадія Зубка – йде в мери від “Європейської солідарності”. Вважається, що бізнесвумен, меценатка і голова громадської організації “Житомир, зроби голосніше” перемогла на місцевих партійних праймеріз “ЄС”. Про сім’ю Зубків відомо, що коло їхніх майнових інтересів у Житомирі простягається дуже широко…

Партію влади на виборах представлятиме ректор Житомирської політехніки Віктор Євдокимов. “Я сподіваюся, що Житомир, нарешті, отримає справжнього голову, який зможе втілити в життя найамбітніші плани”, – процитувала прес-служба партії нардепа-“слугу” Андрія Клочка. Що ж, наразі, судячи з соціології, надії пана Клочка простягаються хіба тільки до другого туру. Але треба ж іще провести фракцію “СН” до міськради. І от тут на “слуг” може очікувати помірний успіх. Як і ОПЗЖ, які висувають на вибори мера депутата міськради Наталію Леонченко.

Але фігура №1 на цих виборах – той-таки Сухомлин. На вибори чинний міський голова піде від “партії мерів” “Пропозиція”, співзасновником якої він є. Днями до Сухомлина приїздив інший співзасновник – міський голова Дніпра Борис Філатов. Мери координували спільні дії прямо на ходу, в об’єктивах фото і ТВ-камер.

Сухомлина в місті критикують за невиконання деяких обіцянок попередньої мерської кампанії: програми утеплення багатоповерхівок, зменшення рахунків на тепло і воду за рахунок модернізації водоканалу та теплокомуненерго, створення міського хоспісу тощо. Але, судячи з соціології, в цілому мешканці Житомира задоволені розвитком міста.

Наразі кандидати наввипередки демонструють виборцям, які вони білі і пухнасті. Мер Сухомлин показує у ролику свої таланти авіапілота (хоча навряд чи цей гідний поваги skill має відношення до міського господарства); Олена Розенблат “дарує хвилини щастя”  дітям зі спецшколи-інтернату, Наталія Леонченко відзначає День танкіста …

Коротше кажучи, іде напружена передвиборча робота.

А от у Черкасах з партією “Пропозиція” відбулася прикра несподіванка, яка нагадує сюжет пісні “Підманула-підвела”. Чинний мер міста Анатолій Бондаренко, спочатку пообіцявши піти на вибори від проєкту Філатова-Корбана, раптом опинився у таборі затятого ворога дніпровського тандему – партії “За майбутнє” Коломойського-Палиці.

: http://zmi.ck.ua

Це був удвічі неприємніший удар, який один з лідерів партії прокоментував “Цензору” так:

– Спочатку залетів до нас (причому сам просився!) – а потім просто продався за недорого Палиці! Ну, нічого, ми візьмемо чимало міст на Черкащині: Умань, Сміла, Кам’янка і не тільки! Взагалі, ми розраховуємо на гарні позиції у Черкаській обласній раді.

На всю Україну пан Бондаренко прогримів цієї весни, коли став рупором бунту кількох міських голів проти безмірної жорсткості оголошеного владою карантину. Після чого президент Володимир Зеленський привселюдно назвав його бандитом: “Я не знаю навіть, як говорити, коли міський голова має 19 кримінальних проваджень. Хто це? Я за один стіл з такими бандитами не сяду. Його обрали – це народ, це право народу України. Будь ласка, обирайте бандитів, якщо хочете. Я думаю, що він себе поводив некоректно…”.

Бандит, не бандит, але судячи з опитувань “Рейтингу”, Бондаренко має непогані шанси бути переобраним міським головою. Цитуємо вересневі дослідження “Рейтингу”: Серед кандидатів у мери лідером є Анатолій Бондаренко від партії “За майбутнє”: 56,5% серед тих, хто голосуватиме та визначився із вибором. 12,3% готові підтримати Віталія Ільченка від партії “Слуга народу”, 9,9% – Віктора Євпака від партії “Голос”, 6,2% – Сергія Кудактіна від партії “Європейська солідарність”, і 5,5% – Дмитра Кухарчука від партії “Національний корпус”. Рейтинги інших кандидатів – менше 3%. Не визначились, за кого голосуватимуть, близько 12% опитаних.

Іронія долі: побивши глечики з партією Філатова-Корбана, міський голова Черкас має схожі з філатовськими проблеми з центральною владою і правоохоронними органами. Обшуки у мерії – акурат у день візиту президента Зеленського до області – підштовхнули Бондаренка написати у Фейсбуці:

У публічному просторі черкаський мер вибудовує образ мачо-захисника міста від пришлих авантюристів. Такого, що і проміж очей може вгатити (звичайно – виключно у інтересах громади Черкас). У цьому йому допомагають не тільки міські канали і власна активність у соцмережах, але й дружні “плюси”:

Мабуть, цієї брутальної харизми не вистачає конкурентам Бондаренка на цих виборах. На тлі мера- розвідника всі вони видаються занадто…звичайними.

Кандидат від “Слуги народу” Віталій Ільченко – засновник групи компаній “УКРАВІТ”, меценат, громадський діяч – разом з нардепом від “СН” Скічком та губернатором піариться на відкритті нового потягу, ініціює пленер молодих художників – і взагалі поводиться як і належить кандидату від партії влади і людині з можливостями.

Фото: http://zmi.ck.ua

Віктор Євпак з партії “Голос” та Сергій Кудактін від “Європейської солідарності” мають невеликі шанси на мерську посаду– але разом із соратниками боротимуться за те, щоб вийти до другого туру. А ще – провести свої партії до Черкаської міськради.

А от у Полтаві вже гаряче. Передвиборча ситуація у цьому місті унікальна тим, що тут немає чинного мера із високим рейтингом. Та й у принципі немає міського голови. Два роки тому депутати міської ради висловили недовіру тодішньому очільнику міста Олександру Мамаю, а його обов’язки почав виконувати секретар ради Олександр Шамота. За іронією долі, п’ять років тому депутати міськради побилися, і коли Мамай намагався втекти на машині – він збив та прокатав на капоті саме Шамоту.

Між ким же ж тут точитиметься найзапекліша боротьба цього разу? Попри всю неоднозначність колишнього мера Полтави Олександра Мамая – саме йому приписують найбільший рейтинг. Як розповів Цензор.НЕТ власник полтавського PR-агентства Yoda Consult Діонісій Каплін, різні соціологічні опитування дають Мамаю від 25% до 40%. “Всі роблять соціології і показують різні результати, але незмінним залишається те, що Мамай завжди перший”, – каже піарник.

Мамай відомий місту щонайменше тим, що ледь не кожні вибори він змінює партію, від якої балотується. У 2010 – балотувався від партії “Совість України”, 2012 – перейшов до “Партії регіонів”, 2015 – знову балотувався від “Совість України”. Також Мамай був у партії “За народ”. А вже цього політичного сезону він вирішив балотуватись від політсили “За майбутнє” Коломойського-Палиці. Та любов до “партійного різномаїття” – це не єдина цікава риса Мамая. Щополітичного сезону він роздає пенсіонерам продуктові набори. Задля справедливості треба сказати, що займаються цим у місті й інші кандидати у мери Полтави.

“До 5 вересня усі закінчили роздавати. Мамай роздавав одні продуктові набори, Матковський з “Батьківщиною” роздавали 8-кілограмові коробки з продуктами, Каплін (Сергій Каплін – політик, до піарника Діонісія Капліна відношення не має. – Ред) роздає кришки для консервації зі слоганом “Олігархам і корупціонерам – кришка”, – розповідає Діонісій Каплін.

Також Мамай майже щодня влаштовує у місті концерти. На одному з останніх видно, що концерт відбувається за великого скупчення людей та завідсутності будь-якої соціальної дистанції.

Та попри таку активність, рейтинг Мамая не дозволить йому виграти вибори у першому турі. “Це не така ситуація, як із Атрошенком у Чернігові, чи Бондаренком у Черкасах, чи навіть, як у того ж самого Кернеса (дай Бог йому здоров’я)… там все може закінчитись у першому турі. А у Полтаві буде однозначно два тури”, – вважає Діонісій Каплін.

На другий тур у цьому місті є кілька претендентів. Ключовим конкурентом Мамая називають його давнього суперника, кандидата від “Партії простих людей” Сергія Капліна. Протистояння між ними розпочалось ще у 2012 році, коли Каплін переміг Мамая на виборах до Верховної Ради.

“І з того часу у них постійно протистояння відбувається на рівні: народний депутат – мер. І потім у 2015 році, коли Каплін завів на місцевих виборах свою фракцію – те ж саме продовжувалось і в Полтаві… Останній раз вони сходились на виборах народного депутата, коли на одному окрузі балотувався кандидат від “Слуги народу”, Мамай і Каплін. Кандидат від “слуг” тоді отримав перше місце, а Мамай і Каплін – друге і третє відповідно”, – розповідає керівник Yoda Consult. Зараз місцеві соціологічні опитування оцінюють рейтинг Капліна від 15% до 20%.

Претендує на другий тур також і забудовник, кандидат від “Слуги народу” Сергій Іващенко. Його рейтинг оцінюють в межах 10-17%. “Те, що він на третьому місці, я думаю, пов’язано з тим, що він не особливо відповідає образу нових облич у політиці. Тому що він уже балотувався по сільському 145 виборчому округу, і у Верховну Раду”, – каже Діонісій Каплін.

Також на посаду мера Полтави балотуватиметься кандидат від “Батьківщини” Андрій Матковський, від ВО “Свобода” – Юрій Бублик та від “Рідне місто” – Олександр Удовіченко. Щодо останнього, до речі, кандидат у мери Сергій Каплін у місцевій пресі слів не добирає.

Ці прізвища досить звичні для полтавської політики упродовж останніх 10 років. А от “свіжою кров’ю” серед кандидатів у мери Полтави цьогоріч став відомий блогер, волонтер, ведучий програми “Вата шоу” Андрій Карпов (псевдо Андрій Полтава). Його висунення від “Європейської солідарності” здійняло багато галасу у соцмережах.

Хоч і до фаворитів передвиборчої гонки Карпов не входить, сам він вважає, що має шанси на перемогу. “Конкурентів для мене немає, тому що у мене немає негативного бекграунду. А вони застрягли у корупційних схемах і в зв’язках”, – розповідає він Цензор.НЕТ. На зауваження про те, що людей, які йдуть у політику із шоубізу чи медіа, часто звинувачують у некомпетентності, він відреагував так:

“У мене вища освіта, я 15 років керував підприємством (ТОВ “Наш друк” – видавнича та рекламна діяльність). Тому у мене є досвід керівництва. Я не просто там якийсь хлопчик, який куховарить, у мене політичний блог, а не тревел-блог… У мене політичний блог, в якому я мотивую людей будувати сучасну європейську країну, інтегруватися до нормальних країн ЄС і боротися проти російської агресії. В принципі тим я і займався – інформаційним спротивом інформаційній агресії”.

Що ж, нам лише залишається побажати здоров’я усім кандидатам у цій полтавській битві. Бо буде вона, без сумніву, жорсткою.

Далі рухаємось до Чернігова. Головним претендентом на мерське крісло тут називають чинного міського голову Владислава Атрошенка. Так, саме того Атрошенка, якого називають автором “золотого батона”, який отримав у подарунок президент-втікач Віктор Янукович. У пресі писали, що він подарував Януковичу батон в обмін на право балотуватися до Верховної Ради від Чернігова. У 2012 році Атрошенко був у фракції “Партії регіонів” і проголосував за диктаторські закони у січні 2014 (хоч і потім надіслав заяву з проханням вважати, що він не голосував, а пресі пояснював, що думав, що голосує за державний бюджету України). У 2015 році Атрошенко переміг на місцевих виборах, балотуючись від “Блоку Петра Порошенка”. Вже цього року політик іде від власної політсили “Рідний дім”.

Сам Атрошенко розраховує перемогти у першому турі і вважає, що має рейтинг понад 50%. Та такі розклади поділяють не всі. Місцевий політичний аналітик Юрій Паперний вважає, що у Чернігові можливі два тури.

“Якщо буде другий тур, то дуже буде цікаво спостерігати. Бо насправді, скажімо так, у Владислава Атрошенка високий рейтинг, але у нього і високий антирейтинг… У нас вже була ситуація в 2015 році, коли той же самий Олександр Соколов (кандидат у мери від “Наш край”, колишній мер Чернігова. – Ред.) значно відірвався у першому турі від Владислава Атрошенка, але у другому турі переміг Атрошенко і став міським головою. Тому сказати точно, що все зрозуміло і не буде інтриги, – доволі важко”, – каже Паперний.

Кандидатів, які могли б позмагатись з Атрошенком у другому турі, не так і багато. За словами Паперного, друге місце може зайняти місцевий забудовник, кандидат від “Слуги народу” Юрій Тарасовець. Він очолював Чернігівську обласну організацію політичної партії “УДАР Віталія Кличка”, у 2012 – безуспішно від партії балотувався до парламенту, у 2015 – також безуспішно балотувався від “Європейської солідарності”.

Також у другому турі конкурентом Атрошенка може стати колишній мер Чернігова Олександр Соколов, який балотується від “Наш край” (ця політсила була заснована після Революції гідності колишніми членами “Партії регіонів).

Їхні шанси Паперний оцінює так: “Попереду у нас ще місяць. Якщо Зеленський приїде представляти нового голову адміністрації і пропіарить пана Тарасовця, це йому підвищить рейтинг і може забезпечити відрив від пана Соколова. Але так як вони зараз розпочали кампанію і проводять, то у Соколова є навіть більше шансів потрапити у другий тур”. Та попри це навряд чи Соколов може виграти у Атрошенка, вважає Паперний.

Є у Чернігові й інші кандидати, хоча їхній рейтинг доволі низький. Так, від “Європейської солідарності” балотуватиметься бренд-амбасадорка ТРЦ “Hollywood”, головний редактор журналу “Эспрессо по-черниговски” Марина Рейко. Також на посаду мера Чернігова претендує Антон Поляков – член фракції “За майбутнє”, якого раніше видворили із фракції “Слуга народу”. Поляков тут балотуватиметься від партії “За майбутнє”.

“Ми ще не заміряли (мій рейтинг. – Ред), тому що я тільки почав роботу, – розповідає Цензор.НЕТ Поляков. – Я думаю, що навряд чи буде один тур. Тому що навіть якщо розбити проценти по кандидатах від партій, то вже менше 50% в будь-якому разі буде (у Атрошенка. – Ред)”. Як би не було, Полякову навряд чи вдасться поборотись із Атрошенком у другому турі. Більше того, дехто називає Полякова навіть технічною фігурою Атрошенка.

А от у Кропивницькому – справжня інтрига щодо того, хто стане міським головою. З одного боку, тут непогані шанси має чинний мер Андрій Райкович. Та рейтинг його конкурентів натякає на те, що карта у другому турі може лягти неочікувано.

Райкович є власником великого м’ясокомбінату “Ятрань”. У 2015 році він балотувався на посаду мера від партії “Блок Петра Порошенка”. Цього року він став кандидатом від партії “Пропозиція”. Очільник міста позиціонує себе як успішний господарник.

“Андрій Райкович став мером, не те щоб від втоми і зневіри людей, а просто люди хотіли обрати когось уже не з системи, аби ця людина показала результат”, – розповідає Цензор.НЕТ автор місцевого медійно-правозахисного ресурсу “Revizorro. Варта якості”, колишній виконавчий директор Transparency International Україна Олексій Хмара.

За його словами, Райкович має близько 40% підтримки у місті. Такий рейтинг Райковича Хмара пояснює двома факторами. По-перше, завдяки колишньому нардепу і секретарю міськради Андрію Табалову, Райковичу вдалось отримати у раді підтримку більшості (яка,  свою чергою, сформована із регіоналів та людей, пов’язаних із регіоналами). “І демократичний мер Райкович може керувати успішним містом, бо він зумів подружитися із колишніми регіоналами, які забезпечили йому потрібні голоси за ухвалення складних і фінансово витратних рішень…. Друге – це те, що децентралізація дала набагато більше бюджету всім містам”, – каже Хмара.

Вплив результатів децентралізації на рейтинг Райковича бачать і у “Слузі народу”. “Половина цього рівня підтримки складається із 40 тролейбусів, які можуть на акумуляторних батареях їздити, і автобусах. Тому що до цього там було пекло. Це було таке пекло, куди відправляли вінницькі маршрутки, які негарно себе поводили у місті. Він купив ці 40 тролейбусів і повністю вирішив питання міського транспорту”, – розповідає джерело із передвиборчого штабу “СН”.

Та такого рейтингу однозначно недостатньо для перемоги у першому турі. Головним конкурентом Райковича у другому турі може стати підприємець у сфері IT та мобільних послуг, лідер “Перспективи міста” Артема Стрижаков, якого називають прихованим регіоналом.

“Він себе позиціонує як реформатор і демократ, але це людина, яка все життя була в контакті, одною кров’ю і одним духом із регіоналами. Він дійсно популярна персона, у нього близько 25-30% підтримки. Тобто він на другому місці, і люди його з кожними наступними виборами все більше підтримують”, – розповідає Хмара.

Саме Стрижаков був під час минулих виборів головним конкурентом Райковича. “Там дуже специфічна ситуація. Тому що там є хлопець (Стрижаков. – Ред.), який насправді виграв у 2015 році вибори мера. Він молодий, енергійний. Його збили через суд. Тому що чинний мер ішов від Порошенка, а той – як опозиційний. І його, по суті, зрізали. Але люди про це не знають, він досить популярний”, – стверджує джерело “Цензора” із передвиборчого штабу “слуг”.

В “Слузі народу” називають Стрижакова головним конкурентом їхній кандидатці Ользі Ковальовій-Алокілі.

“Там питання в тому, що якщо наша Ковальова обходить Стрижакова і виходить в другий тур – у неї з’являються шанси. Якби не було Стрижакова, вона б точно вийшла у другий тур і шанси були б”, – розповідає співрозмовник із президентської партії.

Кандидатка від “Слуги народу” є фінансисткою. Вона працювала в “Промінвестбанку”, “Райффайзен Банку Аваль”, “БМ Банку”, а також російському “Сбербанку”. Хмара пояснює, що Ковальова досить пізно заявила про своє балотування.

“Перша причина чому вона не популярна – бо вона пізно вистрілила. А друга – як виявилось, ця успішна банкірша, яка 20 років у системі і дійсно працювала в багатьох системних банках і піднімала їх на рівень рентабельних – чомусь все життя працювала в російських успішних банках. І людей це трошки лякає”, – каже екс-директор Transparency International.

Та Ковальова – не єдина, хто може отримати третє місце на виборах у Кропивницькому. Дихають їй у спину ще два кандидати. Перший – начальник Спеціалізованої інспекції (організація відповідає за порядок у місті) Андрій Максюта. Він має добру медійну впізнаваність у місті.

Ще одним конкурентом Ковальової називали екс-нардепа “Народного фронту” Олександра Горбунова, який цьогоріч балотується від “За майбутнє”. Однак Горбунов досі не заявив про те, чи братиме участь у “змаганнях” за посаду мера.

Цікаво розгортаються події і у Сумах. Станом на початок вересня лідером по рейтингах залишався чинний мер міста Олександр Лисенко. А от у рядах його конкурентів відбуваються пертурбації. Ще у серпні, за соціологією, одним із фаворитів у боротьбі за вихід у другий тур вважався екс-губернатор Сумщини часів Януковича Ігор Чмир. Однак тиждень тому на партійній конференції висуванець ОПЗЖ несподівано повідомив, що вирішив іти кандидатом у депутати Сумської обласної ради. Подейкують, що пан Чмир, проаналізувавши останні заміри, зрозумів, що у другому турі він програє (за рахунок стійкого антирейтингу з боку патріотичного електорату) будь-якому з чільних претендентів – то ж навіщо витрачати гроші? До того ж, з великою імовірністю ОПЗЖ отримає найбільшу фракцію у новій облраді, а сам Ігор Чмир має непогані шанси цю облраду очолити.

Замість нього на виборах міського голови партію представлятиме його ексзаступниця Тамара Іщенко, шансів у якої на серйозний результат – практично немає.

Самоусунення Чмиря спрощує завдання дістатися другого туру кандидату від “Слуги народу” Тетяні Рябусі, яка до цього у рейтингах по місту займала третє місце. Останні місяці нардеп, обраний рік тому по одному з сумських округів, веде активну виборчу кампанію, намагаючись компенсувати майже повну відсутність у місті партійної роботи “Слуги народу” (типова для “СН” ситуація по всій Україні), а також власну (вимушено) недостатньо активну роботу у місті впродовж минулого року (турборежим “слуг” у Верховній Раді не найкращим чином позначився на роботі багатьох партійних мажоритарників).

Наразі пані Рябуха активно критикує міську владу за стан справ у ЖКХ,  дорогу на одній з центральних вулиць, несе у маси свою “Стратегію розвитку Сумщини”, бореться з ковідом. І хоча багато хто у місті вважає, що Банкова (читай: Андрій Єрмак) вже “здала” Тетяну в руслі загальноукраїнських кулуарних домовленостей “ваш мер у обмін на лояльну до нас міськраду”, фотографії у ФБ кандидата начебто свідчать про підтримку партії.


І взагалі, у коментарі “Цензору” Тетяна Рябуха чутки про відсутність реальної підтримки від центрального штабу і Офісу Президента заперечила:

– Перед тим, як іти кандидатом у мери Сум, я радилася з командою, колегами і звісно спілкувалася з Президентом. Я би не наважилася на такий крок без їхньої підтримки. Жодних комунікаційних проблем з Офісом і центральним штабом не маю. Якщо чесно, навпаки, підтримка в режимі 24/7, чого не скажеш про губернатора. Як на мене, це дивно – бути частиною однієї команди, але ніяк це не показувати. Щодо чуток – їх зараз буде багато, вони мають конкретну мету – дискредитувати, і ми це знаємо, ми цього очікували. Але правда дуже проста, і вона завжди перемагає. Я йду на вибори, аби покращити життя своєї громади. Для цього домовленості з конкурентами мені не потрібні, бо конкуренти вже покерували так, що за 5 років ледве встигнеш це виправити.

Помірні шанси вийти у другий тур мають ще два кандидати – Володимир Лободін та Вадим Акпєров.

Перший – висуванець “За майбутнє” – є директором ТРЦ “Мануфактура”, який, за належить…голові партії “За майбутнє” Ігорю Палиці (висувати своїх бізнес-менеджерів – загальноукраїнський тренд партії Коломойського-Палиці на цих виборах).

Другий – голова Сумської районної ради, експерший заступник голови Сумської ОДА – висунутий сумськими осередками “Європейської Солідарності”, “За Україну!”, “Народного Руху України” та “Демократичної сокири”. Має імпонувати націонал-демократичному виборцю Сум.

Ну, і про фаворита цих виборів – чинного міського голову Олександра Лисенка. Обидва свої мерські терміни Олександр Миколайович обирався за повноцінної підтримки ВО “Батьківщина”, головою міського осередка якої був. З весни, одначе, цю посаду обіймає інша людина, і взагалі – у міських політичних кулуарах навесні жваво обговорювалася можливість балотування чинного мера…від “Слуги народу”. Але прийшов час офіційного висування – і з’ясувалося, що і цього разу міський голова піде на вибори від партії Юлії Тимошенко.

За мера Лисенка на цих виборах мають зіграти кілька речей: по-перше, звичка виборця бачити в ЗМІ добре знайоме обличчя – вкупі з принципом “краще синиця в руках…”;

по-друге, строката електоральна ситуація в місті (єдиного потужного кандидата від опозиції досі немає);

по-третє, тіньові “взаємозалікові” комбінації, що плануються політиками на Печерських пагорбах і сповна отримають пояснення тільки після другого туру виборів.

Є, звичайно, і адмінресурс, і деякий обсяг справді проведеної містом роботи. Немає лише беззаперечної перемоги у першому турі.

Наразі всі зацікавлені сторони очікують свіжих соціологічних замірів після вибуття з гонки Ігоря Чмиря і останніх агітаційних акцій кандидатів. Як зміниться розклад сил? Чи вдасться Тетяні Рябусі підтягнутися до чинного мера, а перспективному Вадиму Акперову – наздогнати Рябуху і поборотися з нею за вихід до другого туру? Спрогнозувати тут щось напевно – важко, адже Суми – місто непередбачуване…

Источник: censor.net
Вам также может понравиться