Їжа як ліки

Одним із надійних засобів боротьби проти будь-якої інфекції, зокрема нинішнього коронавірусу, є міцний індивідуальний імунітет. На його формування впливають три основні фактори: спадковість, стан довкілля і спосіб життя.

Останній, своєю чергою, включає повсякденні звички: шкідливі – паління, алкоголь, наркотики – або корисні – рухливість; а також харчування. Зі спадковістю, довкіллям і звичками більш-менш зрозуміло. А от з харчуванням – скільки людей, стільки й думок.

Якщо набрати у гуглі фразу “правильне харчування”, отримаєте величезну кількість діаметрально протилежних порад: тут зустрінете вегетаріанство або веганство, кетогенічну дієту, середземноморську дієту, французький феномен, сироїдство, періодичний піст і голодування, незмішування білків з вуглеводами, сокотерапію, харчові й вітамінні добавки і ще багато чого іншого. Реклама харчової індустрії щодня бомбардує нас комерційними продуктами з антиоксидантами, омега-3 амінокислотами, вітамінами та ензимами, від чого голова йде обертом, і людина вже просто не знає, кого слухати і чим харчуватися для підтримки оптимального здоров’я.

У зв’язку з цим на особливу увагу заслуговує наукова праця канадського стоматолога і дієтолога Вестона Прайса “Харчування і Фізична Дегенерація: Порівняння Примітивних і Сучасної Дієт та Їхні Наслідки” (Weston A. Price “Nutrition and Physical Degeneration: A Comparison of Primitive and Modern Diets and Their Effects”), який ще в 1930-х роках досліджував тубільців та інших мешканців малоприступних територій на предмет залежності якості їхніх зубів і ясен і загального стану здоров’я від уживаних ними продуктів харчування. Пам’ятаючи популярний вислів німецького філософа Л.Фейєрбаха “Людина є те, що вона їсть” (“Der Mensch ist was er iβt”), не важко збагнути цю пряму залежність. Зрештою, клітини всіх наших органів постійно оновлюються – котрісь швидше, інші довше – а, отже, вони мусять звідкілясь брати свій “будівельний матеріал”, вочевидь із їжі.


Вестон Прайс (1870-1948)

Доктор Прайс дослідив мешканців ізольованого швейцарського села Льоченталь, шотландських ґелів на Гебридських островах, ескімосів Північної Америки, індіанців Південної Америки, тубільців Меланезії й Полінезії, племена Східної Африки, аборигенів Австралії і Нової Зеландії.

Три основні висновки Вестона Прайса:

  • Всі оглянуті особи мали чудове стоматологічне здоров’я: широкі щелепи і вилиці, рівні міцні білі зуби, здорові ясна, а також відмінне загальне здоров’я. В них могли бути вибиті зуби, переломи, вивихи чи порізи внаслідок травм, траплялися епідемії важких інфекцій, які впливали на смертніть новонароджених або літніх осіб, але не було взагалі жодних хронічних захворювань (як то серцево-судинні, шлунково-травного тракту, діабет, рак, психічні і т.і.). Представники цих локалізованих етнічних груп відзначалися фізичною спритністю, швидкою розумовою реакцією, кмітливістю, міцними соціальними зв’язками і життєрадісністю.
  • Всі піддослідні їли абсолютно різну місцеву їжу, яка на перший погляд виглядає одноманітною у кожному конкретному випадку. Наприклад, типовим щоденним харчем швейцарських селян був житній хліб на природній заквасці, твердий сир, масло, сире молоко, зовсім мало овочів і фруктів, які погано росли на високогір’ї. Шотландські ґели жили переважно з риби і морепродуктів, вівса та ячменю. Ескімоси живилися лососем, жиром і органами морських ссавців, ікрою, водоростями, земляними горіхами, олениною, збирали журавлину і щавель. Тихоокеанці ласували морськими й прісноводними молюсками і рибою, в т.ч. в сирому виді, дичиною, кокосом та іншими тропічними фруктами, вживали кокосову олію, квасили корінь таро. Австралійські аборигени всередині континенту полювали на кенгуру і дрібніших ссавців, птахів і гризунів, використовували різні трави, насіння і горіхи. Індіанці Перу мали багатий раціон, включаючи як дари океану, так і свійські й дикі місцеві тварини, а також картоплю, кукурудзу, бобові, злаки. Багато овочів вживали й африканські племена, зокрема кукурудзу, солодку картоплю, пшоно, а також банани, доповнюючи цей раціон молочними продуктами і сирою кров’ю від рогатої худоби, прісноводною рибою; деякі вживали різноманітних комах чи плазунів.
  • У тих же представників вищеназваних народів, які перебували на тогочасній “сучасній” дієті на основі рафінованих промислових продуктів, спостерігався геть поганий стан зубів і ясен (обширний карієс, пародонтит, деформація щелепи, криві зуби та ін.), а також різноманітні хронічні фізіологічні та психічні хвороби. Це свідчить про відсутність впливу генетичного фактору і прямий вплив харчування на стан дентального та загального здоров’я людини.
  • Нетерплячий читач на цьому місці може розпачливо зойкнути, вимагаючи негайно йому повідомити, то яке ж харчування слід вважати здоровим. Адже вищеперелічені традиційні дієти дуже різняться.

    Відповідь не забариться. Ґрунтуючись на дослідженні канадського лікаря, його медичні й наукові послідовники, об’єднані нині у Фундації імені Вестона Прайса (www.westonaprice.org), використали частину його ж спостережень і рекомендацій й додали свої, сформувавши майже вичерпні переліки здорового і нездорового харчування. Однак йдеться не про конкретну страву чи дієту, а про загальні принципи, дотримуючись яких можна досягти як стоматологічного, так і загального фізіологічного та психічного здоров’я.

    Характеристики традиційного харчування (на основі спостережень Вестона Прайса):

    • Харчування здорових неіндустріалізованих людей не містило рафінованої або денатуралізованої їжі або інгредієнтів, зокрема цукру або фруктозного сиропу; білого очищеного борошна; пастеризованого, збираного або маложирного молока; рафінованих рослинних олій та маргаринів; протеїнових порошків; синтетичних вітамінів; консервантів, загусників, підсилювачів смаку, штучних барвників та інших хімічних добавок.
    • Всі традиційні культури обов’язково вживали бодай якийсь один вид або декілька видів тваринної їжі: рибу і морепродукти; птицю; наземних і морських ссавців; яйця; молоко і молокопродукти; плазунів; комах. При цьому поїдалася вся тварина, а не лише її м’язова тканина, а найбільше цінувалися саме внутрішні органи, жир і кістки (навар). Тобто, доктор Прайс не знайшов жодної традиційної веганської культури.
    • Продукти харчування традиційних народів містили як мінімум в чотири рази більше мінералів і водорозчинних вітамінів (групи В і С) і в десять разів більше жиророзчинних вітамінів (А, D і К2), ніж продукти харчування із середньостатистичного магазину. (До речі, нещодавнє дослідження Каліфорнійського університету продемонструвало, що 52 їстівні бур’яни, які ростуть у цьому американському штаті, містять більше поживних речовин, ніж магазинні овочі.)
    • Всі традиційні культури піддавали частину своєї їжі термічній обробці, але частину тваринної їжі споживали і в сирому вигляді (кров, печінка, риба).
    • “Примітивні” дієти багаті на ензими і корисні бактерії, які утворюються внаслідок сквашування овочів, фруктів, напоїв, скисання молочних продуктів, сиров’ялення м’яса і риби.
    • Насіння, злаки і горіхи замочувалися, пророщувалися або ферментувалися задля нейтралізації так званих природних антинутрієнтів, зокрема інгібіторів ензимів, танінів і фітинової кислоти.
    • Сукупний вміст жирів при традиційному харчуванні варіювався між 30% і 80% всіх калорій. При цьому лише 4% жирових калорій надходили за рахунок поліненасичених жирів (переважно рослинного походження, тобто олій). Натомість 96% жирових калорій поступало у вигляді насичених та мононенасичених жирів (переважно тваринного й іноді рослинного походження) і холестерину (виключно тваринного походження).
    • Традиційне харчування містило збалансовані частки жирних кислот омега-6 і омега-3.
    • Всі традиційні дієти включали кухонну сіль (хлорид натрію).
    • Всі традиційні культури використовували тваринні кістки для приготування бульйонів або холодців.
    • Традиційні народи зазвичай мали спеціальні “сакральні” делікатеси, якими годували вагітних жінок і малих дітей для підтримки здоров’я і нормального росту, серед яких риб’яча ікра; жовте масло від молока корови, яка поїла першу весняну траву; кров; мозок; сира печінка.

    Принципи здорового харчування (сучасні рекомендації, акумульовані і сформульовані на основі праць і практики сотень науковців-медиків з Фундації Вестона Прайса):

    • Їжте нерафіновану натуральну їжу.
    • Їжте м’ясо, приготоване з сирого або замороженого стану. Яловичину, баранину, дичину, птицю, яйця їжте від тварин чи птахів, відгодованих травою на необробленій хімікатами паші або сіном (птахів можна годувати і зерном). Їжте річкову або морську дику рибу (не вирощену на аквафермах), риб’ячу ікру і молюски з незабруднених водойм. Вирощена риба не містить корисних омега-3 жирних кислот, тому що вони містяться не в самій рибі, а в планктоні, а рибу на фермах годують концентратами на основі злаків або порошкового протеїну.
    • Їжте жирні молочні продукти від худоби, яка годується на паші, бажано сирими або ферментованими (кислими), такі як сире молоко, жирний йогурт і кефір, жирне масло із заквашених бактеріальними культурами вершків, жирні сири на основі сирого (непастеризованого) молока, свіжі вершки і сметану.
    • Вживайте тваринні жири, такі як сало, смалець, лой, яєчні жовтки, вершки і масло без жодних обмежень. Навпаки, вони дуже корисні завдяки незамінному для доброго здоров’я холестерину і насиченим тваринним жирам (детальніше про холестерин див. нижче).
    • Вживайте тільки традиційні нерафіновані рослинні олії холодного віджиму, зокрема соняшникову, оливкову, лляну, кокосову.
    • Періодично вживайте жир з печінки тріски (або риб’ячий жир), оскільки він містить оптимальну пропорцію жиророзчинних вітамінів А і D.
    • Їжте свіжі фрукти і овочі або термічно оброблені овочі без обмежень в салатах, супах чи рагу, але вони повинні бути органічними (небризкані і вирощені без хімічних добрив).
    • Вживайте органічні цільні злаки, бобові і горіхи, приготовані шляхом замочування, пророщування або сквашування з метою нейтралізації фітинової кислоти, інгібіторів ферментів та інших антинутрієнтів.
    • Включайте у свій раціон багаті на ензими квашені (не мариновані) овочі, фрукти, напої і соуси на їхній основі.
    • Готуйте домашні бульйони з кісток органічно вирощених тварин або з дикої риби та морепродуктів; використовуйте бульйони в супах, тушкуваннях, рагу, соусах.
    • Вживайте лише чисту воду для пиття і варки (джерельну, фільтровану).
    • Додавайте в їжу нерафіновану кухонну сіль, трави і спеції.
    • В помірних дозах використовуйте природні підсолоджувачі, такі як дикий мед, стевію, мелясу, коричневий цукор.
    • Вино і пиво пийте непастеризованими.
    • Готуйте їжу в посуді з чавуну, неіржавіючої сталі, скла або з якісним емалевим покриттям.

    Загрози харчування (застереження від Фундації Вестона Прайса):

    • Не їжте комерційно оброблену їжу, таку як печиво, торти, крекери, готові запаковані обіди та інші напівфабрикати, солодкі газовані напої, готові соусові мікси і т.і.
    • Уникайте всі рафіновані підсолоджувачі, такі як білий цукор, декстрозу, мальтодекстрин, фруктозно-глюкозний сироп і всі фруктові соки (навіть стопроцентні і без доданого цукру). Пам’ятайте, що фруктоза “ховається” під 56-ма різними назвами на етикетках).
    • Не купуйте біле борошно й продукти з нього і білий рис.
    • Не вживайте жодних гідрогенізованих і частково гідрогенізованих жирів та олій (всі маргарини, спреди і подібне). Не вживайте промислові поліненасичені рафіновані деодоровані рослинні олії (соєва, кукурудзяна, соняшникова, рапсова та ін.). Маргарини містять трансжири, які шкодять здоров’ю і заборонені в ряді країн; в процесі виготовлення промислових олій використовується продукт нафтопереробки гексан та інші хімічні сполуки; також рослинні рафіновані олії, особливо коли піддані термічній обробці, сприяють утворенню в організмі шкідливих вільних радикалів. Споживання маргаринів і промислових олій з часом викликають рак, серцеві хвороби, дисфункцію імунної системи, безплідність, розумову відсталість, проблеми росту, остеопороз.

    Всі випічки і все смаження треба робити на маслі, смальці, інших тваринних жирах або на мононенасичених нерафінованих оліях холодного віджиму (якісні оливкова, кокосова, пальмова).

    • Не практикуйте веганство. Рослинна їжа очищає організм, а тваринна його будує. Періодичний нетривалий піст може бути корисним. Але вже за декілька тижнів максимум місяців організм вимагатиме “будівельний матеріал”. Якщо його не давати, організм починає “пожирати” власну м’язову тканину і кістки для того, щоб годувати серце і мозок. Тому вегани зазвичай страждають на анорексію. Тваринна їжа містить життєво необхідні поживні речовини, яких немає в рослинних продуктах, зокрема вітаміни А, D і К2, які розчиняються і засвоюються виключно в тваринних жирах і без яких не засвоюються протеїни. Вітамін К2 також відповідає за правильний розподіл кальцію і магнію в організмі; якщо його бракує, то кальцій вимивається з кісток й натомість осідає в м’язах і судинах, викликаючи остеопороз або атеросклероз.
    • Уникайте продуктів з протеїновими (кістковими, білковими) порошками, оскільки вони часто містять карциногени, або ж в процесі подрібнення руйнується структура білків, що заважає їхньому нормальному засвоєнню. Також уникайте нежирного м’яса, птицю без шкіри, знежирене молоко чи білкові омлети без жовтка. Кофактори (ензими, мінерали, вітаміни) сприяють травленню білків і містяться у тваринних жирах, їх відсутність призводить до дефіциту поживних речовин.
    • Уникайте пастеризоване молоко; не вживайте ультрапастеризовані або гомогенізовані молочні продукти, маложирне молоко, знежирене молоко, сухе молоко або імітації молочних продуктів (соєве, мигдалеве молоко з додаванням рослинних олій і цукру або фруктозного сиропу). Поширена алергія на молочні продукти пов’язана з серйозним порушенням мікрофлори кишківника; вищенаведені продукти загострюють хвороби кишково-травного тракту; натомість сире молоко або кисломолочні продукти від здорової тварини сприяють формуванню корисних бактерій, нормалізують мікрофлору і вкрай рідко викликають алергійні реакції.
    • Уникайте фабричні яйця, м’ясо, рибу. Уникайте копчене, м’ясні і ковбасні фабрикати. Промислово вирощена рогата худоба догодовується зерновими (кукурудзою, концентратами), що їй протипоказано природою і від чого вона хворіє і тому може отримувати антибіотики. Крім того, їй дають гормональні препарати для швидкого набору ваги. Ці ліки і добавки переходять в м’ясо тварин, яким ми харчуємося. Готові м’ясні вироби (шинки, ковбаси і т.д.) виробляються з додаванням шкідливих для здоров’я консервантів. Звідси з’явився міф про шкоду червоного м’яса: воно шкідливе через вищенаведені причини, а не тому, що воно саме по собі містить щось нездорове. Промислово вирощені кури годуються кістковим борошном, вони теж хворіють і отримують антибіотики, які переходять в м’ясо птиці і яйця. Нарешті, м’ясо вирощених неприродним шляхом тварин і риби містить так звані амінокислоти з розгалуженими бічними ланцюгами (branched-chain amino acids) – лейцин, ізолейцин і валін, які викликають загрозливий для здоров’я метаболічний синдром (див. нижче).
    • Уникайте прогірклі насіння, горіхи і злаки, швидкодріжджове тісто, екструзивно виготовлені макаронні вироби та муслі, оскільки вони блокують всмоктування мінералів і викликають розлад мікрофлори.
    • Уникайте консервовані, бризкані (пестицидами, гербіцидами, інсектицидами), вощені та іонізовані фрукти та овочі. Деякі пестициди за своєю природою є різновидом антибіотиків, тому щоденне споживання бризканих продуктів веде до стерилізації шлунково-травневого тракту і, зрештою, смерті. Інсектициди є нейротоксинами; вони також вбивають бджіл та інших комах-запилювачів, без яких неможливе життя значної частини рослинного світу.
    • Не вживайте продукти з ГМО. Внаслідок генної модифікації утворюються сполуки, які наш організм “не впізнає” і не може перетравити, вони для нього виступають отрутою. Крім того, ГМ рослини вирощують тому, що вони здатні витримувати гербіциди гліфосати, які, у свою чергу, завдають непоправної шкоди здоров’ю людини і заборонені в багатьох країнах. Крім того, використання ГМО веде до різкого скорочення біорозмаїття і до розорення дрібних фермерів.
    • Уникайте штучні харчові добавки (консерванти, емульгатори, стабілізатори, загусники, антиокисники, пропіонати, фосфати, барвники, підсилювачі смаку і багато інших; позначаються літерою Е і трьома цифрами). Особливо пильнуйте на глютамат натрію, гідролізований рослинний білок та аспартам, які є нейротоксинами.
    • Обмежуйте вживання дистильованого алкоголю і кофеїну.
    • Уникайте продукти з вмістом алюмінію, такі як комерційна сіль (додають силікат алюмінію, щоб не злипалася), розпушувачі для випічки та антациди. Не використовуйте алюмінієвий посуд для термічного приготування.
    • Не пийте фторовану воду протягом тривалого часу. Надлишок фтору чинить токсинну дію на ендокринну систему, мозок, серце, нирки, статеві органи.
    • Не їжте продукти з синтетичними (доданими) вітамінами.
    • Не користуйтеся мікрохвилевою пічкою. Її промені спотворюють структуру молекул їжі, передусім білків, перетворюючи їх у нові випадкові сполуки, які наш організм не здатний перетравити і якими він повільно отруюється.

    Стисла характеристика окремих понять і явищ, які викликають найбільше запитань:

    Ще на початку 20 століття вчені підтвердили наявність в малому і великому кишківнику людини колонії різноманітних мікроорганізмів. За кількістю клітин (не по масі) – їх 90%; на наше тіло припадає лише 10%. Тобто ми – оболонка для біома. Саме ці мікроорганізми перетравлюють нашу їжу. Без них людина не може жити. Тому їх не можна знищувати, зокрема антибіотиками, слід просто підтримувати оптимальний баланс корисних бактерій і патогенів; тоді перші контролюватимуть других. Здорове харчування (згідно вищенаведених принципів) сприяє підтриманню цього балансу, а нездорове веде до домінування патогенів. Зокрема, багато патогенів харчуються цукром та іншими рафінованими і денатуралізованими продуктами. Розлад мікрофлори веде до порушення текстури стінок кишківника: токсини як продукти метаболізму патогенів і погано перетравлена їжа всмоктуються крізь ці діряві стінки в кров і розносяться до всіх органів, викликаючи різноманітні хронічні хвороби. У цьому суть популярного вислову про те, що всі хвороби починаються у шлунку.

    Окремі клінічні лікарі, наприклад британка російського походження Наташа Кемпбел-Макбрайд, вже довели пряму залежність майже всіх хронічних психічних захворювань і частини хронічних фізіологічних хвороб від неправильного харчування. Аутизм, епілепсія, діабет ІІ типу, ожиріння і т.д. вже виліковуються (!) на практиці переходом на здорове харчування, бо воно відновлює мікрофлору і загоює стінки кишківника. Без жодних медикаментозних чи хірургічних втручань. Протягом десятиліть наука мікробіологія і споріднена з нею дієтологія були непопулярними, тому що їхні методи не приносили таких надприбутків, які має сучасна класична медицина і харчова промисловість.

    Рафінований цукор – це молекула сахарози, яка складається на 50% з глюкози і 50% з фруктози. Американський вчений, лікар-нейрохірург, дитячий ендокринолог і дієтолог Роберт Ластіг (Robert Lustig) детально описав процес метаболізму людиною молекули фруктози, який відбувається виключно в печінці. Він довів, що метаболізм фруктози в печінці майже аналогічний метаболізму алкоголю (за винятком прямої інтоксикації мозку), викликаючи з часом такі наслідки, як інсулінорезистентність, жирову хворобу печінки, підвищений артеріальний тиск, діабет, серцевосудинні захворювання, рак. Саме тому зараз пошесть подібних хвороб серед дітей, які не п’ють алкоголь, але їдять і п’ють солодке.

    Хтось може заперечити, що людині необхідна глюкоза для вироблення внутрішньоклітинної енергії. Це правда. Але, по-перше, йдеться про фруктозу, а не про глюкозу. По-друге, різновиди глюкози містяться в інших продуктах, окрім цукру (в т.ч. у фруктах, в молочних і крохмальних продуктах); по-третє, наша печінка сама виробляє глюкозу в достатніх кількостях з інших сполук, тобто для підтримання оптимального рівня глюкози в крові нам не обов’язково потрібна так звана дієтична глюкоза, яка надходить з їжею. По-четверте, наші клітини, окрім глюкози, можуть постійно харчуватися і кетогенічними тілами, тобто тваринним жиром.

    Рафінований цукор небезпечний ще тим, що він після свого очищення вже не містить тих мікроелементів і вітамінів, які необхідні для розщеплення молекули сахарози, зокрема магній, хром, цинк, вітаміни групи В. Звідкіля їх взяти? З вашого організму! Кожен раз, коли ви їсте цукор, ви вимиваєте з власного організму зазначені поживні речовини. У фруктах ці речовини природно пов’язані з молекулами глюкози чи фруктози, що дозволяє засвоювати її без шкоди, а наявність клітковини сповільнює засвоєння фруктози або й навіть виводить її з організму без засвоєння. Тому фрукти корисні, а фруктові соки – ні. Фруктові соки такі ж небезпечні, як і алкоголь або солодкогазовані напої: спробуйте за один присіст з’їсти 4 апельсини чи 5 яблук, але ж ви легко і швидко випиваєте склянку свіжовіджатого апельсинового чи яблучного соку, отримуючи потужний удар фруктозою по печінці.

    Від 60 до 80% людського мозку, нервових клітин, щитовидної залози, лімфатичної системи, легень і практично 100% статевих гормонів та імунних клітин складаються з чистого холестерину. Вже лише цей факт змушує замислитись і піддати сумніву твердження про шкоду холестерину. Міф про шкоду холестерину і насичених тваринних жирів з’явився з “легкої руки” американського лікаря-шарлатана Енсель Кіза (Ancel Keys), який свавільно інтерпретував покраїнове дослідження про нібито залежність ожиріння, діабету і серцево-судинних захворювань від споживання цих жирів, викинувши великі шматки даних, які не узгоджувалися з його гіпотезою. Його підтримала індустрія з виробництва цукру, злаків та олій, і згодом під її тиском були ухвалені відповідні урядові рекомендації, які в цілому діють і до нині. Проте сьогодні з’являються все нові дослідження, які демонструють збільшення тривалості життя у літніх людей саме з високим рівнем холестерину в крові, заперечують різницю між “добрим” (HDL) і “поганим” (LDL) холестерином (тобто він весь благотворний) і застерігають про серйозну шкоду від ліків статинів, які протягом десятиліть прописують для зниження рівня холестерину в крові. Варто пам’ятати, що описані доктором Прайсом традиційні культури щедро вживали холестеринові продукти і при цьому прекрасно себе почували.

    Метаболічний синдром (МС) – це перевантаження мітохондрій, тобто наших “фабрик енергії” у всіх без винятку клітинах, трансгліцеридами, цитратами, сечовою кислотою та іншими продуктами переробки таких шкідливих речовин, як алкоголь, фруктоза, глюкоза (в надмірних дозах), трансжири та амінокислоти з розгалуженими бічними ланцюгами. Це явище супроводжується інсулінорезистентністю, тобто неспроможністю інсуліну розпихувати глюкозу по різних органах, через що він пакує її у жирові тканини: як підшкірні, так і ті, що обволікують внутрішні органи, передусім печінку. Тобто надмірні дози глюкози і вся без винятку фруктоза у продуктах нашого харчування перетворюються на нутряний жир у нас всередині. Наукою доведено, що МС є прямою причиною діабету, хвороб серця, жирової хвороби печінки і карієсу, а також асоціюється з раком і слабоумством.

    Інший несприятливий наслідок метаболічного синдрому – прискорення процесу старіння через оксидацію всіх тканин організму. Оксидація – це бомбардування клітин вільними радикалами (які теж утворюються внаслідок переробки вищезазначених шкідливих речовин); вона викликає повсюдний запальний процес. Функція холестерину і колагену полягає в тому, щоб ізольовувати й загоювати уражені ділянки, але якщо запалення не минає, то вільні радикали руйнують і їхні молекули. Якщо це відбувається, наприклад, всередині артерії, то цей спотворений холестерин і колаген замуровуються на внутрішній стінці судини продуктами запалення, зокрема солями кальцію. Тому холестерин звинуватили у виникненні атеросклерозу, адже ж його там в артерії знайшли (ага!): мовляв, ви з’їли жирне м’ясо, холестерин потрапив у кров, закупорив артерію і тому у вас стався серцевий напад. Це все одно що звинувачувати карету швидкої допомоги у вашій хворобі, адже вона вас везла в лікарню. Насправді ситуація така: ви роками їсте продукти, які викликають метаболічний синдром та інсулінорезистентність (алкоголь, цукри, маргарин, рафіновані олії, м’ясо промислово вирощених тварин чи риби); через це у вашому організмі виникає хронічний запальний процес, який ніколи повністю не минає і може відбуватися в будь-якому органі. Холестерин і колаген, які поспішають на допомогу, деформуються вільними радикалами і не можуть виконати свою загоювальну функцію, тому що запалення не припиняється, тому що ви продовжуєте їсти продукти, які його стимулюють… Перш ніж витирати воду, закрутіть кран!

    Хронічний запальний процес з часом викликає хронічні фізіологічні або психічні захворювання. Коло замкнулося. Проблема полягає в тому, що ви себе вбиваєте повільно. Тому важко відслідкувати причинно-наслідкові зв’язки. Тому здається, що від однієї цукерки, побризканого пестицидами і вимоченого у хлорному розчині салатику з “корисною” рафінованою олійкою, нашпигованої нітратами і глютаматом натрію смачної ковбаски або склянки “дуже корисного” фруктового соку нічого не станеться. І справді. За один раз нічого не станеться. Але ж люди це тепер їдять роками і десятиліттями. І нові потомства стають все кволішими і часто безплідними. До 2030 року прогноз дітей з аутизмом в країнах англосаксонського світу прогнозується на рівні кожен другий (!!).

    Після першої і другої світової війн залишилися великі невикористані запаси хімічної зброї. Підприємливі люди вирішили запустити їх в сільське господарство, харчову промисловість і медицину. Так виникли засоби хімічного захисту рослин, неорганічні добрива, хімічні добавки в їжу, розцвіла фармакологія й онкологія. Паралельно ці бізнеси щедро фінансували університети і лобіювали уряди. Так поступово сформувався цей багатоголовий монстр, корупція в якому зашкалює навіть за українськими мірками.

    Другою важливою віхою у поширенні нездорового харчування стала політика міністра сільського господарства США Ерла Батца (Earl Butz) в першій половині 1970-х років, який активно посприяв розвитку монокультур, агрохолдингів та індустрії фастфуду, оскільки тогочасний президент Ніксон з політичних міркувань вимагав максимальної дешевизни продуктів харчування.

    Відтак не дивно, що ті способи харчування, котрі доведені багатолітньою практикою як такі, що сприяють формуванню міцного здоров”я (тобто дієти традиційних народів), суперечать офіційній науковій базі в царині дієтології. Ця псевдонаука, замість того, щоб зосередитися на дослідженні цих здорових способів харчування, на поясненні причин цього благотворного впливу, натомість докладає максимум зусиль для заперечення і дискредитації таких способів харчування. Але ж якщо практика спростовує теорію, значить щось не так із теорією, а не з практикою. Пам’ятаймо незаперечний факт: індустріалізований світ вже близько 100 років харчується за дієтологічними правилами, строго прописаними наукою, але при цьому стає все хворобливішим. Чому так відбувається? Тому що подібні наукові дослідження теж переважно фінансуються харчовою або медичною індустріями, які керуються мотивами собівартості і прибутку й аж ніяк не нашого здоров”я. Ця багатомільярдна індустрія вже десятиліттями “заточена” на спущену згори харчову піраміду. Вона задіює потужну медійну кампанію, щоб заплутати, залякати, індоктринувати населення.

    Показовим є приклад ґрунтовного 15-річного дослідження впливу споживання солодких газованих напоїв на зростання випадків ожиріння і діабету. З 60 досліджень 26 були профінансовані цукровою промисловістю і жоден з них не підтвердив такого впливу. Натомість 34 дослідження фінансувалися з незалежних джерел, і 33 з них підвердили прямий зв”язок між споживанням цукромістких продуктів і вказаними хворобами.

    Поради, як забезпечити здорове харчування в сучасних умовах, особливо в містах

    Шалений темп урбанізованого життя, нестача коштів і, відповідно, змушеність купувати дешевше, серйозно ускладнює наші зусилля налагодити систему здорового харчування для наших родин. Може здатися, що середньостатистичний супермаркет містить багату палітру тисяч різноманітних продуктів. Однак недавнє дослідження американського Інституту відповідального харчування (Institute of Responsible Nutrition) виявило, що 77% (!) всіх продуктів у традиційному супермаркеті містять доданий цукор, а якщо додати сюди сою, кукурудзу і пшеницю, то ці складники визначають ледь не все магазинне “меню”. Ось таке розмаїття…

    Менше з тим, здорове харчування можливе, якщо керуватися декількома не вельми складними правилами:

    • Завжди читайте інгредієнти на упаковках. Здорові продукти, як правило, складаються з одного або мінімальної кількості складників. Якщо ви бачите перед собою таблицю Мєндєлєєва, покладіть назад на полицю. Наприклад, у м’ясному відділі ви знайшли тільки одну ковбасу з трьох десятків, на якій написано: свиняче м’ясо, свинячий жир, сіль, спеції (звісно, треба бути впевненим, що виробник не бреше). Купуйте тільки цю ковбасу. Якщо так робитимуть всі покупці в даному магазині, за деякий час на полицю викладатимуть тільки цю ковбасу, або інші виробники теж перейдуть на здорові інгредієнти. Якщо ви хочете придбати чіпси, шукайте продукт, в якому міститься виключно картопля/кукурудза, олія, сіль і спеції. Якщо бажаєте морозиво, купляйте лише те, котре містить виключно свіжі вершки, свіжі яєчні жовтки і природний підсолоджувач (або вже нехай буде той злощасний цукор, головне не зловживати). Якщо не можете без майонезу – беріть той, що містить олію, яєчні жовтки, гірчицю, лимонну кислоту, сіль і спеції (а не метабісульфіт натрію, сорбат калію, камідь гуарову чи ксантанову, цукор та букет ароматизаторів). Якщо бажаєте томатну пасту чи кетчуп, то беріть ті, що містять лише помідори і сіль (а не цукор, яблучне пюре, крохмаль, олію, антиокислювачі, загусники чи глютамат натрію). І так далі… Чим більше людей будуть так поводитися, тим більше шансів, що з часом супермаркети будуть змушені перейти на здоровіші продукти. Попит визначатиме пропозицію. Особливо звертаюся до молоді, яку часто наймають супермаркети для реклами в залі магазину різноманітних продуктів. Зрозуміло, що іноді це – єдина можливість підзаробити, але ті гривні не варті того, щоб популяризувати те, що вас вбиває.
    • Цікавтеся сертифікованими органічними виробниками України. На жаль, їх не так багато, але вони є (за даними Мінекономіки, станом на 2020 рік їх вже зареєстровано понад 300). Умовно кажучи, на всю країну є тільки одна компанія, яка виробляє органічну молочку, чи крупи, чи м’ясні вироби, чи фрукти, і її продукція лежить на полицях вашого супермаркету. Купуйте цей тип товару тільки від цього виробника. Голосуйте гаманцем.
    • Овочі і фрукти купляйте, по можливості, теж органічними. Якщо “органічного” відділу в магазині немає або там ці продукти занадто дорогі, знайдіть на місцевому ринку фермерів, які не використовують хімікати; приїдьте до них у село, щоб перевірити, як вони вирощують. І беріть тільки в них. Те саме стосується молочних продуктів чи яєць. Навчіться відрізняти домашнє від промислового, на вигляд і смак. Запитуйте, чим годують тварин. Знайти таких органічних постачальників – справа вельми важка, але іншого виходу немає.
    • Важливий контраргумент для тих, хто вважає органічну продукцію занадто дорогою: органічні продукти містять набагато більшу кількість вітамінів, ензимів, та інших кофакторів і поживних речовин, які сприяють повнішому засвоєнню макронутрієнтів (білків, вуглеводів і жирів), тому після споживання органічної їжі ситість зберігається набагато довше. Одна з причин переїдання фастфудом якраз і полягає в тому, що людина ніяк не може наїстися; її організм справді голодує, бо не отримує достатньої кількості поживних речовин з начебто великої купи макронутрієнтів. Тому не факт, що органіка нам обов’язково обходиться дорожче. Ліпше використати на тиждень пачку масла, ніж три пачки маргарину за ту ж ціну. Вже не кажучи про витрати на медицину для лікування хронічних хвороб через погане харчування. Золотими стануть для нас ці “дешеві” неорганічні продукти.
    • Ті з вас, хто бажає долучитися до процесу деурбанізації, переселяйтеся в село і відкрийте власну біодинамічну ферму.
    • Займайтеся самоосвітою, цікавтеся, як харчуються люди в інших країнах Європи. До речі, саме в країнах ЄС одні з найвищих стандартів екології, якість ґрунтів і питної води, а також якість і безпека харчових продуктів. А частку землеугідь під органічну продукцію планується довести від нинішніх 8% до 25% в 2030 р. (В Україні ця частка навіть не дотягує до 1%, а загальна площа під “органіку” поступається площі аналогічних угідь, наприклад, у Чеській Республіці (488,5 тис. га у них порівняно з 381,1 тис. га у нас). Добра новина, що Україна вийшла на перше місце серед постачальників органічними продуктами до країн ЄС. Але їхній асортимент переважно обмежується медом, зерном і олією. Простір для розширення – велетенський.

    Отже, підсумовуючи, ще раз запитаємо: то яка ж дієта найліпша? Якщо ви заплуталися в принципах і наукових термінах, ось вам максимально спрощена відповідь: їжте справжню їжу; не звертайте увагу на харчову рекламу і маркетинг.

    Органічно вирощена їжа може і повинна стати нашим головним харчем, головним експортним товаром і головним брендом України, зміцнюючи індивідуальне і колективне здоров’я нації.

    Ремарка: Автор не є дипломованим медиком, але цитує авторитетні медичні джерела. Метою статті є привернути увагу до проблеми, яка загрожує здоров’ю індивіда, нації і людства. Перш ніж застосовувати викладені в матеріалі рекомендації, поцікавтеся іншими джерелами інформації на цю тему або зверніться до дипломованого спеціаліста.

     

    Источник: censor.net
    Вам также может понравиться