“Жінка має право обрати шлях воїна. І прийняти смерть, як воїн”: відео-історії жінок, загиблих на Донбасі

"Смерть жінки більше деморалізує бійців, це правда… Але жінка має право обирати", – кажуть автори проєкту, що реалізується за підтримки Інституту національної пам'яті. 3 вересня з'явився перший з серії роликів, присвячених загиблим на фронті жінкам – це історія Ярослави Никоненко.

На першому етапі проєкту таких роликів буде презентовано 5. Крім Ярослави, це будуть відео про шлях Ірини Шевченко (позивний Скажена), Яни Червоної (Відьма), Сабіни Галицької та Наталії Хоружої.

Загалом же – відзняти невеликий, до 25 хвилин, документальний фільм, планується про кожну жінку, яка віддала своє життя за Україну.

Реалізує проєкт Жіночий ветеранський рух за підтримки УІНП.

З кожного відео проєкту глядач дізнається історію конкретної людини, відчує, яким було її життя до того, як вона вирішила піти на фронт, побачить домашні фото та відео, почує спогади рідних жінки, її дітей, друзів. Потім буде висвітлюватися бойова частина шляху героїні, відео боїв, спогади побратимів.

“Ми хочемо показати, до чого наші посестри прагнули, за що боролися, за що віддали своє життя, – кажуть дівчата з ЖВР. – Хочемо нагадати, що жінка має право обирати шлях воїна… І прийняти смерть як воїн”.

“Як усе починалося?..

Під час висадки дерев на Алеї пам‘яті загиблих жінок у Києві багато людей підходили, цікавились, хотіли знати історію кожної, – розповідає Катерина Приймак, одна з “батьків” проєкту. – І ось ветеранка Аня Косінова це помітила і запропонувала нам в одному з робочих чатів організації нашої зняти відео про кожну з дівчат. Ми, звичайно, підтримали цю ідею. Аня з Оленкою Герасим’юк розписали концепцію. А далі все почало йти само собою… Ми написали проєкт, виграли тендер”.

“Спочатку ми думали знімати короткі ролики. Історія, фото… Але хотілося чогось більшого, і ми вирішили не просто пригадати, якими були наші загиблі посестри, але й спробувати пояснити глядачу, чому та як вони зробили такий вибір – піти захищати свій народ. Пояснити з позиції жінки, яка пішла на війну, – продовжує Катерина. – Один з аргументів “недопуску” жінки до безпосередньої участі у бойових діях інколи це те, що смерть жінки, посестри, деморалізує бійців набагато більше, ніж смерть побратимів. Так. Це правда. Але це не означає, що жінка не має права обирати, як їй жити. І як помирати також. Ми хочемо, щоб смерть жінок сприймалася не просто із жалем. А із з шаною та повагою до подвигу. Із вдячністю за захист”.

“Багато чого складалося легко, в останню мить, – також підкреслює режисер проєкту Альона Ніколіна. – Під кінець проєкту я почала розмовляти з героїнями і просила допомогти скласти історії про них, як вони вважають правильним, і реально відчула їхню підтримку. Вони не жертви, а герої! Герої, не романтизовані з книжок, а виховані поруч із нами. У них був вибір відсидітись, бо всі вони добровольці. Ми можемо відчувати тільки гордість, що ми їхні співвітчизниками. Шана – це не жаль за ними, а гордість. Ми повинні запам’ятати їх, щоб ще більше цінувати нашу землю і ненавидіти ворога”.

Проблем під час зйомок було чимало.

“…Карантин, кадрові зміни в МО – вони нас не хотіли пускати на церемонію зі знімальною групою, морозилися… Перед першим знімальним днем ми так готувались, перепсихували, в нас не вміщались в один знімальний день всі плани. Ми були в такому стресі, – зізнається Катерина. – Але тут з першого інтерв’ю полилися спогади.

І це такий парадокс… Адже тема важка, біль втрати. Проте в нас на зйомках все було так тепло і світло, з кожним близьким наших героїнь ми відчували таку єдність, таку взаємну підтримку, всі хотіли зробити все по максимуму. І ми зрозуміли, шо все буде добре, що б там не було, що проєкт вийде”.

Історії загиблих жінок-військових додає вона, можна буде побачити на усіх каналах ЖВР та УІНП (Фейсбук, Інстаграм, Ютуб), а також на місцевих каналах – там, звідки дівчата були родом. Презентуватимуться ролики щочетверга – з 9 вересня до, поки що, 1 жовтня.

Шевченко Ірина Вікторівна (“Скажена”)

Червона Яна Михайлівна (“Відьма”)

Никоненко Ярослава Сергіївна

Галицька Сабіна Станіславівна

Хоружа Наталія Олександрівна

***

ія Бурлакова, Цензор.НЕТ

Источник: censor.net
Вам также может понравиться